facebook

«Діти просять знайти їм маму»: у 28 років залишився сам з трьома донечками

Карпенко Юрій з смт. Глибока Чернівецької області залишився сам з трьома донечками 5 років тому, найменшій тоді було усього 8 місяців.

Готувати суміш, змінювати підгузки, не спати ночами, плести косички, прибирати, мити посуд, стали звичними для нього справами. Нині йому 33 роки, він тихий, надзвичайно добрий і понад усе в житті любить своїх дітей. Чого не можна сказати про їхню маму-зозулю, яка лишила свою сім’ю і подалася до коханця…

За 5 років мати-зозуля передала дітям… 300 гривень

Колишня дружина Юрія втікала на любощі до іншого чоловіка неодноразово. Неодноразово він переступав через свою чоловічу гордість і повертав її додому, бо не хотів, аби діти росли без матері.

Та потім зрозумів – життя у них уже не буде. Подружжя розлучилося. Колишня живе в Одесі з іншим. Не зупинила її ні найменшенька донечка, якій на той час було усього 8 місяців, ні дві інших дівчинки.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

За 5 років вона лише раз передала дітям… 300 гривень. На тому її материнська турбота завершилася. Зараз старшій доньці Юрія – Валентині – 9 років, середній – Іванці, в липні буде 8 років, найменшенькій – Юлії – 6 років.

– Коли залишився з дітьми сам, змушений був лишити роботу, щоб доглядати за ними. А коли була можливість їх на когось лишити, то йшов працювати по людях. Для мене не проблема була готувати їсти, я навіть коли з дружиною ще жив, то сам готував, вона прокидалася вранці, а їсти вже наготовано. Я усе можу робити по дому. Зараз найстаршенька вже мені трішки допомагає – замете хату, може помити посуд, – розповідає багатодітний татусь.

Доглядати за малими дітьми – звична для нього справа. Коли ще не мав своїх дітей, то глядів племінників, а ще раніше – меншого брата, якого на нього часто лишала матір.

Юрій розповідає, раніше він сам телефонував колишній, аби діти говорили з нею і знали, що в них є мама. Але вони не хотіли, дитяча образа брала верх, вони ніяк не могли втямити, чому рідна матір відмовилася від них. Зараз він із дітками проживає у хаті баби колишньої дружини. Умови там можна охарактеризувати так: бідно, але чисто.

– Моя колишня дружина зовсім не згадує про дітей. Зараз ми живемо у будинку її баби, але я хочу переїжджати звідси, бо вона постійно кричить на дітей, каже що вони їй заважають. Я працюю на державній роботі – прибираю вулиці, копаю могили і т.д. і мені пропонують житло від роботи, то я думаю туди переїжджати. Доки я в них працюватиму, доти зможу там жити, – додає Юрій.

Кожен день багатодітного батька починається з прокидання удосвіта, адже перед роботою потрібно встигнути приготувати дітям їжу. Далі біжить працювати, в обід знову біжить додому – готує своїм донечкам поїсти. Далі знову на роботу. Сам не завжди встигає поїсти, але каже – раз удень щось перехопити йому цілком вистачає. Головне – аби діти були нагодовані. Увечері стомлений повертається додому, і знову починає порати по дому. Далі бавиться з дівчатками – читають книжки, складають пазли, гуляють і просто розмовляють. Максимально старається замінити собою відсутність матері. Купив їм телефони, аби вони мали змогу навчатися онлайн на карантині. Дівчатка між собою дружні, завжди поступаються найменшенькій сестричці.

– Було таке, що зарплати не давали на роботі, то я йшов в магазин і в борг брав дітям їжу. Діти мають бути ситі. Правда, я ще досі не віддав весь борг- там всього 8 тисяч було, – каже Юрій.

«Приходжу з роботи, а вона п’яна»…

Молодий чоловік розповідає, пробував жити з іншою, але безуспішно. Його нова обраниця любила заглядати в чарку, Юрій приходив з роботи і мало не щодня заставав її п’яною. Аби не травмувати доньок, вирішив попрощатися з цією жінкою. З того часу він сам. Має матір, але вона з інвалідністю, лежача. З сестрою і братом мало спілкується, бо вони полюбляють п’янки-гулянки, тож намагається бути від них подалі.

– Я не вживаю спиртне, інколи можу випити пиво, і на тому все. Дівчата просять мене знайти їм маму, але я не маю коли шукати її. А взагалі мені потрібна дружина, аби не ображала моїх дітей, аби не пиячила, не палила. Якщо у неї будуть діти, це тільки добре, – каже Юрій. На запитання, чи не шкодує, що ще такий молодий, а вже фактично зав’язані руки, адже потрібно весь час піклуватися про дітей, відповідає:

– А для чого я живу? Я живу заради дітей. Крім них мені нічого не потрібно. Я дивлюсь на тих чоловіків, які ніде не роблять, тільки п’ють і гуляють, то хіба це життя? Прийде старість, нікому не будуть потрібні. Коли волонтери в мережі розповіли про Юрія і дівчаток, люди кинулися допомагати відповідальному татусеві. Уже вислали 10 посилок і 9 ще в дорозі. Присилали новий добротний одяг, взуття, постіль… Дзвонять йому навіть із-за кордону, обіцяли вислати пральну машину. Нещодавно з Польщі жінка переслала 2 тисячі гривень.

– 2 роки тому я возив доньок на море в Одесу. Тоді я отримував зарплату і на дітей гроші. Але зараз в мене виплати на них забрали, бо, мовляв, маю великі доходи. А у мене зарплата всього 5 800 гривень, і це ми четверо живемо на ці гроші. А мені трьох дітей зібрати до школи обійшлося у 11 тисяч, але що я кому доведу?, – додає Юрій.

Найбільша його мрія – аби його діти були щасливі і здорові. Хоч дякувати Богу, вони у нього практично не хворіють. Ледве кашлянуть, він одразу везе їх у лікарню. Хоча сам від постійної важкої роботи «посадив» серце і хребет, але за клопотами про трьох донечок про себе думати ніколи…

Автор: Ірина Бура

Якщо у вас є бажання фінансово допомогти Юрію, або ж раптом є десь та жінка, яка хотіла б стати йому дружиною, а його донечкам мамою, лишаємо його номер телефону – 0989106958 (дуже просимо не турбувати цю родину через дрібниці).

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

РЕКЛАМА:

Вам також може бути цікаво...

загрузка...