facebook

“Мамо, мене дуже болить”, – у страшній ДТП загинула 11-річна Софійка, усі винні і досі не покарані (фото)

19 жовтня 2019 року у Хмельницькому сталася жахлива аварія на перехресті Старокостянтинівського шосе та Водопровідної. Вона забрала життя 11-річної Софії Чорнобай. І досі ніхто з винних у ДТП не покараний.

“19 жовтня 2019року на тротуарі у результаті ДТП загинула моя 11 річна дочка Софійка. Обоє винних на волі.Одного підозрюваного відпустили одразу і він втік за межі України. Інший на нічному арешті. Зараз іде суд. Справу затягують і намагаються виправдати винних у смерті дитини. Адвокат мотоцикліста Владико Сергія хотів взяти відвід судді, аби затягнути час. Проте суддю залишили. 3 червня не прийшов на судове засідання і йому хотіли змінити запобіжний захід з нічного арешту на тримання під вартою(бо він ніби то пошкодив ногу). Проте не змінили. Інший винуватець ДТП (Абдулазіз Токур) в міжнародному розшуку”, – розповіла Наталія Чорнобай

Як пише видання vsim.ua, за п’ять хвилин до фатального зіткнення Софійка зателефонувала мамі та сказала, що йде додому. Дівчинка поверталася з прогулянки та просто чекала на зелений сигнал світлофора. Її життя обірвалося внаслідок зіткнення “Mercedes Е-220” та мотоциклу “BMW”. Останнього, за даними патрульних, відкинуло просто на дівчинку, яка мирно стояла на тротуарі. За життя Софійки медики боролися 6 годин. Але серце дитини не витримало численних травм.

Сергія Владико, який був за кермом мотоцикла, затримали. 12 травня в Хмельницькому міськрайонному суді відбулося перше засідання по справі, де він проходить обвинуваченим. Тоді мотоциклісту зачитали обвинувальний акт. А допит свідків відклали, бо батьки загиблої дівчинки не могли стримати сліз та перебували у дуже пригніченому стані.
28 травня, слухання справи продовжили. В судовому залі допитали батьків Софійки та 5 свідків.

“Я не впізнала доньку”

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Першою під присягою допитали Наталію Чорнобай, маму Софійки. Не стримуючи сліз, жінка розповіла, як не впізнала доньку у лікарні. Вона просто пробігла повз. Адже її дитина була вся в крові, з розтрощеним черепом та без ока. 19 жовтня, близько 11:30, Софійка попросилася піти погуляти з подругами. Це було близько, через два двори. Я відпустила. Потім, десь за півтори години, подзвонила й попросила, щоб вона поверталася, бо ми зібралися їхати до бабусі в село. Вона сказала, що вже виходить. Ми з чоловіком та сином Олексієм вийшли у двір та чекали її біля авто. Десь через 15 хвилин я набрала її повторно, але вона телефон був поза зоною досяжності. Потім я подзвонила ще раз і слухавку вже підняв поліцейський. Він сказав, що мою дитину важко травмовано і її повезли до обласної лікарні. Ми сіли в авто і поїхали туди. На приймальному покої я її навіть не впізнала. Я бачила дівчинку, яка лежить на каталці, але навіть подумати не могла, що то моя дитина. Думала, що там коліна стесані, максимум переломи. Я пробігла повз каталки, а потім по кофті зрозуміла, що та
м лежала моя дитина. Вона не була схожа на себе. Була дуже побита голова, не було ока, вся в крові. Вона не рухалася, – з плачем розповідає Наталія Чорнобай.
Коли Софійку лише привезли до лікарні, вона була у свідомості. Дитина відчувала нестерпний біль в області живота. Про це вона сказала мамі. За словами Наталії, це були останні слова, які вона почула від донечки. Я запитала: “Софійка, ти мене чуєш?”. Вона ледве кивнула головою. Я запитала, що в неї болить.
Вона сказала: “Мамочко, в мене дуже болить животик”. Це було останнє, що вона мені сказала. Тільки можна уявити, як їй болів животик, якщо в неї було пів голови проломленої, а вона того не відчувала. “Це все через Вас. Через Вас немає моєї дитини”, – сказала Наталія Чорнобай звертаючись до Сергія Владико.


“Молилися 6 годин”

Як розповідає жінка, дівчинку відразу після цих слів повезли в операційну. Саме прибули медики із дитячої лікарні для проведення операції. Травматолог відразу сказав Наталії, що шансів врятувати її дитину мало. Їй майже три години робили операцію. Пробували зшити печінку. Потім вийшов хірург і сказав, що дитина не тримає тиск і кровообігу немає. Їй ввели більш як 3 літри крові, а вона поверталася назад через катетер. Там просто розмололо їй все із середини мотоциклом, – розповідає ридаючи Наталія.
Згодом до родини підійшли поліцейські. Вони записали данні батьків. В той момент правоохоронці ще не знали, хто був за кермом мотоцикла і нічого конкретного по справі сказати не могли. Батьки чекали під дверима операційної. Наталія каже, що весь цей час не припиняла молитися. Потім вийшла медсестра і попросила здати кров. Однак, вже за кілька хвилин, повідомила, що кров не потрібна. Бо серце Софійки зупинилося. Ми 6 годин молилися Богу, щоб вона лишень жила. Нехай би була калікою, тільки, щоб жила. Щоб не лишала нас. А потім медсестра сказала, що не треба кров здавати, бо Софійки вже немає. О 20:00 моєї дитини не стало. Моєї життєрадісної донечки не стало. Я б зараз помінялася з нею місцями. Віддала б своє життя не задумуючись, – наголосила Наталія Чорнобай.

Батьки просили про найвищу міру покарання

“Ви через свою безвідповідальність забрали її життя. Ви сам батько двох дітей. А забрали життя моєї дитини. І, якщо Вас випустять, Ви те саме зробите завтра. Я свою дитину змалечку вчила, що треба переходити лише на “зелений”. Скажіть, як було уберегти дитину? Як уберегти дітей від таких, як Ви?”, – з такими словами Наталія знову звернулася до мотоцикліста, який сидів навпроти. Наталія Чорнобай звернулася до головуючої судді по справі Світлани Данькової. Вона просила про максимальний термін покарання для Сергія Владико. Я прошу, щоб Сергія Владико покарали вищою мірою, яка є відповідно до тієї статті кримінального кодексу (Сергію Владико інкримінують частину 2 статті 286 ККУ, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 8 років, – прим. авт.) і відповідно до того злочину, який він вчинив. Бо ця людина, навіть після того, як своїми діями спричинила смерть невинної дитини, хоче уникнути відповідальності. Він не просив пробачення, не пропонував жодної допомоги: ні коли дитина була жива, ні після її смерті. Ми не отримали простого людського вибачення і не побачили каяття, – зазначила Наталія Чорнобай.
Далі в суді допитали батька Софійки Чорнобай, Романа. Він розповів те саме, що і дружина. Повідомив, що Софійка в лікарні була при свідомості, але говорити до лікарів не могла. Вона лише сказала кілька слів мамі. Чоловік не міг стримати сліз. Під час допиту він робив короткі паузи та плакав.

Перший свідок плутався у показах
Суддя, зважаючи на стан чоловіка, не ставила додаткових запитань. Після його допиту, в судову залу запросили першого свідка. Це був Вадим М. – водій вантажівки (бетонозмішувача). Він став вимушеним свідком ДТП. Чоловік розповів, що в той день була гарна видимість і чудова погода. Асфальтована поверхня була абсолютно сухою. Вадим зазначив, що спочатку почув звук мотоцикла, а потім помітив водія “BMW”, який обігнав його вантажівку.
“За кілька секунд потому, за показами Вадима Мазура, відбулося зіткнення. Я повернув з Прибузької на Старокостянтинівське шосе і почув звук мотоцикла. На смузі розширення руху мотоцикл обігнав мене по правій стороні. Він пригальмував перед перехрестям. Після того, я побачив зіткнення, – розповів свідок.
Прокурор Марія Мельничук запитала, з якою швидкістю, на думку свідка, рухався мотоцикліст. Той спочатку не міг відповісти, а потім зазначив, що ймовірно з допустимою.
“Не більше 40 кілометрів за годину” (уточнив свідок). Що дуже здивувало прокурора, адже, за її словами, під час досудового розслідування він давав зовсім інші покази й говорив, що водій мотоцикла перевищив швидкість. “Чи можете ви помилятися на рахунок швидкості? Адже зараз Ваші покази різняться з тими, що Ви давали під час досудового розслідування”, – уточнила Марія Мельничук.
На, що свідок відповів, що він “може помиляється, адже пройшло пів року”. Далі до допиту Вадима Мазура долучилися адвокат потерпілих та суддя. Світлана Данькова поставила свідкові ряд уточнюючих запитань на які він відповідав лише частково. Свідок не міг пояснити, чому мотоцикліст за його словами пригальмовував на зелений сигнал світлофора.
Свідок сказав, що багато з того дня вже не пам’ятає і був у шоковому стані, бо раніше не бачив таких жахливих аварій. Він продовжував плутатися в показах. Тому конкретних відповідей на всі питання судді так і не надав.
“Яке дурне так їде”
Не знайшовши відповідей, суддя попросила запросити наступного свідка.

Це була Наталія З.. В той день вона вийшла на прогулянку зі своєю дитиною на дитячий майданчик, що поруч з місцем ДТП. Жінка сиділа на лавці та гаптувала (вишивала). Її увагу, каже Наталія, привернув рев мотора. Вона відразу підняла голову, щоб подивитися звідки він лунає. Жінка розповідає, що не бачила моменту зіткнення. Свідками аварії, за її словами, стали діти, які гралися на гірці та їхні мами, які стояли поруч.

“Я самого моменту зіткнення не бачила. Але перед ним почула, як дуже сильно реве мотор мотоцикла. Звук був дуже гучний. Скажу чесно, я ще подумала: “Яке дурне так їде”. Це була моя пряма мова на той момент часу. Він дуже сильно газував. Я двічі підіймала очі на дорогу. Один раз я побачила, як повільно їде бетонозмішувач. Другий раз я побачила, як мчить мотоцикл. Він вилетів із-за інших машин. Далі я побачила, що люди почали збігатися на зупинку. Я теж туди побігла. Я й уявити не могла, що сталася така трагедія, – розповідає свідок. Жінка стверджує, що водій мотоцикла рухався надто швидко. За її словами, в потоці, авто їхали не більше ніж 40 кілометрів на годину. Натомість “BMW” мчав – каже Наталія.
“Мені здається, що зіткнення було на достатньо великій швидкості, – підсумувала свідок.
“Винні обоє”

Крім Наталії, на майданчику зі своєю дитиною була ще й Алла Ф. Саме вона викликала “швидку” та на власні очі бачила момент зіткнення. Жінка переконана, що в аварії винні обидва водії.
“Ми з іншими мамами почули, що щось дуже летить. Далі я побачила, як мотоцикл вилетів із-за вантажівки на шаленій швидкості. Чим ближче він наближався до світлофора, тим більше газував. Я бачила, що “Mercedes” призупинився перед поворотом. Ймовірно, він не побачив мотоцикл і вирішив проскочити. В нього був увімкнений поворот на Водопровідну. А цей мотоцикл летів не менше ніж 120-130 кілометрів на годину. На мою суб’єктивну думку, винні обоє, – сказала Алла.

Свідок розповіла, що після аварії, відразу побігла на місце події. За її словами водій лежав метрів за 15 від місця, де сталося зіткнення (біля зупинки). Дівчинку вона помітила не одразу. Тому спочатку викликала одну “швидку”. Згодом перед її очима, як каже Алла, постала моторошна картина. Софійка лежала головою на тротуарі вся в крові.
“Вона хрипіла, але була жива”

Бачив наслідки жахливої аварії й Олександр М. Він рухався на “Fiat Doblo” позаду автомобіля “Mercedes”. Каже, що той їхав повільно. А от мотоцикліста чоловік, як зазначає, не бачив взагалі. Каже лише чув рев мотору. Від чого стривожився і поглянув у дзеркало заднього вигляду. Там нікого не було. А вже за кілька секунд чоловік побачив, як димить “Mercedes”.

“Mercedes” повертав, а я їхав прямо. Ми обидвоє їхали повільно. Я десь 40 кілометрів на годину. Він, може 50 кілометрів на годину. У мене було відчинене вікно, перед перехрестям я почув звук мотоцикла. Я часто гуляю із сім’єю і бачу, як літають мотоцикли. Реакція на звук завжди є. Цього разу звук був такий, що я зжався. Попереду я його не бачив, тому подивився в дзеркало. Вирішив перевірити, чи немає мотоцикла поруч, стараюся триматися від них якомога далі та не пересікатися. Мені здається, що там попереду їхала вантажна машина, і, ймовірно, він вискочив за неї. Але я не бачив цього, тому стверджувати не буду. Коли перевів погляд із дзеркала, то збоку побачив, як димить “Mercedes”.
Олександр зазначає, що відразу припаркувався і побіг до місця аварії. Він намагався якось допомогти дівчинці. Каже, що навіть хотів нести її на руках до лікарні. Стан Софійки, за словами Олександра, був вкрай важкий. Вона майже не подавала ознак життя.

“Мама навчила мене не проїжджати повз. Я розумію, що може людям потрібна допомога. Підбіг туди й відразу не зрозумів звідки взялася дівчинка. Вона лежала обличчям на тротуарі. Метрів за 15 ліворуч лежав мотоцикліст. Дівчинка, страшно розказувати, відразу навіть не подавала ознак життя. Якась мама дала серветку. Я намагався її обтерти обличчя. А там кров, земля, листя. Хтось із жінок сказав, що вона стояла на тротуарі, чекала зеленого сигналу і слухала музику. Я попросив їх знайти телефон дівчинки. Його ніде не було. Згодом вони таки відшукали мобільний, він залетів аж під припарковану біля тротуару машину. Я намагався його розблокувати, але не вийшло. В цей момент дівчинка відкрила очі, але вона майже не дихала. Я спробував запитати код, щоб подзвонити батькам. Вони в такі моменти перші мають право знати. Але дівчинка не могла нічого сказати. Вона хрипіла, але була жива. Я викликав ще одну “швидку”. Перед цим жінки казали, що вже дзвонили, але я вирішив що потрібна ще одна, бо бачив, що постраждалих двоє. Я поклав голову дівчинки на її рюкзачок і відійшов до мотоцикліста. Він міг говорити. Тому я повернувся до дитини. Я хотів вже нести її на руках до лікарні, там близько. Але тут під’їхала “швидка”. Вона прибула за 5-10 хвилин, а здавалося, що їхала вічність, – розповідає Олександр.
Чоловік каже, що карета швидкої допомоги зупинилася біля мотоцикліста, але він скерував їхню увагу на дівчинку, бо та була у важкому стані. Дитину забрали медики. Через кілька хвилин прибула ще одна карета і госпіталізувала мотоцикліста.

“Я підбіг, кажу “Хлопці, цього потім, там дівчинка дуже важка”. Вони її забрали. Потім приїхала поліція. Я залишив їм телефон дівчинки, він весь час був у мене, записав свій мобільний і поїхав, – розповідає свідок.

За словами Олександра, він не хоче ламати комусь життя, але зі свого боку вважає, що винні обоє. Чоловік висловив суб’єктивну думку щодо аварії та дій мотоцикліста, зазначивши, що, ймовірно, він перевищив швидкість. Такі висновки Олександр зробив відповідно до звуку мотора та судячи із відстані на яку відлетів мотоцикліст.
“Він все пришвидшував рух” У суді заслухали ще одного свідка по справі – Віту Я. Вона також бачила, що відбулося. Жінка стояла поруч із гіркою, де бавилася її дитина. Це, за словами Віти, було метрів за 10 від місця аварії.Тому вона все спостерігала власними очима. Покази Віти збіглися зі свідченнями інших очевидців. Звук я почула здаля. А помітила мотоцикл, коли він був біля “Хмельницькводоканалу”. Він все пришвидшував рух. І не гальмував перед поворотом. Машина повертала, а мотоцикл в’їхав у неї. Потім пам’ятаю запах неприємний і, як побачила дівчинку, яка лежить на тротуарі, – зазначила Віта.

Адвокат обвинуваченого уточнив у свідка, хто в кого в’їхав. І Віта повторила, що мотоцикл на швидкості в’їхав у авто. Жінка також висловила свою суб’єктивну думку. Вона вважає обох водіїв винними. Абдулазиз Токура в тому, що не пропустив мотоцикл, а Сергія Владико в тому, що перевищив швидкість. Сергій Владико відмовився коментувати покази будь-кого зі свідків. Він зазначив, що висловить свою позицію після того, як будуть допитані абсолютно всі заявлені по справі очевидці. В суді повідомили, що частина свідків не з’явилася на слухання, тому його відклали на 3 червня. Нагадаємо, що на водія “Mercedes Е-220” – громадянина Туреччини Абдулазиз Токура також завели кримінальну справу. Однак зробили це після того, як чоловік перетнув кордон з Румунією і втік. Його оголосили у міжнародний розшук та досі шукають.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

РЕКЛАМА:

Вам також може бути цікаво...

загрузка...