Мор бджіл в Україні почався на місяць раніше цвітіння: чим труяться комахи та чи небезпечно це для людини

Розслідування ТСН.Тижня виявило низку проблем – від впливу кліматичних змін до торгівлі підробками.

Купи мертвих бджіл на українських пасіках змусили ТСН.Тиждень почати нове розслідування. Біда ця – глобальна. Щоб зберегти цих комах-трудівниць, від яких залежить велика частина урожаїв, світ навіть запровадив День бджоли: 20 травня. Гинуть бджоли від отрутохімікатів, якими оприскують поля аграрії. Але цього року сталося дещо дивне – йдеться про так звану “хімічну війну” проти українців, про яку ми не здогадуємось.

Все почалося з мільйонів убитих комах. Хіміки були першими, хто побачив у мертвих бджолах сліди великої біди. Вони просто шукали причину масової загибелі цілих вуликів.

На пасіках Зеленого гаю, що на Запоріжжі бджолярі збирають гори змертвілих комах. Ними устелена вся земля. У пасічника Анатолія із 47 вуликів лишилось не більше десятка. Десятки тисяч маленьких трудівниць ще змогли дістатись до свого дому аби потім впасти замертво.

Його сусід через дорогу – молодший колега Сашко – на бджоляра учився в університеті. Аби розширити пасіку, їздив на заробітки у Чехію. Нині усі його гроші  – спопелились.

Обидва пасічники показують на ріпакове поле неподалік, що нібито оброблялося без попереджень та ще й удень, коли бджілки трудяться, а не вночі, як цього вимагає закон. Вони офіційно зареєстровані, тож викликали поліцію, держспоживслужбу, щоби притягнути до відповідальності фермера.

“Фермер не дає зразку аналізу, що цим препаратом оброблялося. Бджола ще тримає його. І довести неможливо”, – скаржиться голова асоціації пасічників України Володимир Стретович.

У Держспоживслужбі, яку щороку завалюють сотнями таких скарг, визнають недосконалість системи і закону.

“Встановлено, яка діюча речовина застосовувалась. На цьому у нас все і закінчується, бо фермер не хоче надати інформацію про те, яким препаратом проводилася обробка. Що такий пасічник виграє суд, збитки і фізичні моральні, ну таких випадків, мабуть, і немає”, – каже директор департаменту харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України Борис Кобаль.

І так стається щороку. Але цього року мор почався на місяць раніше, коли на полях ще нічого не квітнуло і не оброблялося. Окрему лабораторію для “розтину” бджіл у токсикологічному центрі відкрили минулого року. Так багато стало звернень.

Аналіз мертвих бджіл з Кіровоградської області здивував експертів-хіміків. Знайомі всім пестициди  вбили цьогоріч лише 20% бджіл. Усіх інших знищило те, що заборонено усіма законами і правилами для обробки полів. Цю речовину використовують лиш для протруєння насіння, щоб шкідники не поїли його у землі. І дістатись під ґрунт бджоли не могли

Але  виявилось – ми всі жертви зміни клімату. Потужні вітри у купі з пересохлим без води ґрунтом означають

Негода в Україні: у Харкові вітер повалив дерева та паралізував рух автомобілів
пилову бурю.

“Пилова буря переносить ці токсичні речовини. І таким чином бджоли могли потрапляти під цю хмару пилу, а для бджілки не обов’язково з’їсти це. Можливо мати на крильцях, на лапках. Вона прилітає у вулик і вона роздає оцей токсичний препарат усій бджолиній сім’ї”, – каже професор, директор харчової та хімічної  безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ Микола Проданчук.

Весна нам подарувала чимало суховіїв по всій країні. Ми бачили навіть  у містах. А тепер здогадайтесь, чим ми дихали,  і пригадайте бджіл. Але це лише половина виявленої нами правди. Є дещо значно підступніше в цій неоголошеній хімічній  війні проти України.

Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.

Алла Гринько більше 30 років досліджує пестициди та агрохімікати. Каже: майже 70% – фальсифікат. Часто це китайські підробки в обгортках відомих виробників.

“Бувають заявлені одні діючі речовини, а ми виявляємо зовсім інші. Ми промоніторили в Україні багато продукції білоруського нібито походження на основі фіпроніла. Рекомендується оброблювати сади. Обробляти картоплю. Село масово закупило інсектициди на основі фіпронілу, який недозволено використовувати у вигляді наземної обробки”, – каже завлабораторії “Токсикологічний дослідницько-випробувальний центр фізико-хімічного аналізу” Алла Гринько.

Усе це потрапляє у нашу країну, а потім і вам у руки, на поля  селян, на городи дачників. І ви й гадки не маєте, що труїте не просто шкідників чи бджіл, а й себе. Хтось  безкарно завозить сюди хімічну зброю і спокійнісінько спостерігає, як ми його застосовуємо  у власному домі. Ще й отримує за це гроші.

В Україні агрокомпанія створила “карту бджоляра”. На ній позначені усі зони, де росте ріпак чи сонях, а де акація та липа. А ще контакти агронома чи лісника, що за них відповідає. Більше 1000 господарів вуликів  із п’яти областей тут теж вже зареєструвалися і позначили координати своєї пасіки.

“Якщо в радіусі трьох кілометрів на цьому чи на іншому полі буде відбуватися обприскування, то йому прийде повідомлення. Тоді і тоді буде обприскування такими-то препаратами”, – каже керівник соціально-інвестиційного відділу агрокомпанії Василь Мартюк.

Олег Беззубко привіз сюди на заробіток 40 вуликів. Каже, всі в плюсах. Йому – мед, фермеру – запилення, а отже – більше врожаю. Канадійці так працюють вже півстоліття. Фермер платить пасічнику, бо економічний ефект від співпраці – відчутний. Європа це теж давно зрозуміла і взялася за свої нововведення. Зокрема зменшення токсичності препаратів.  І, якщо в них отруту заборонили, вгадайте, куди її продадуть.

“Ці всі препарати йдуть на наш ринок. І використовуються нашими фермерами. І відповідно в останні роки збільшилась кількість бджіл які гинуть”, – стверджує доцент національного університету біоресурсів природокористування України Леонора Адамчук.

Заборонити хімічну навалу Україна наразі не здатна.

“На превеликий жаль уже 5 років в Україні діє закон, який не дозволяє нові пестициди випробувати і застосувати їх у наших агрокліматичних умовах. Важливо не просто замінити щось токсичне на щось токсичне. Світ іде в такому напрямку, що всі нові покоління, зокрема пестицидів, є більш безпечними і для довкілля, і для людини”, – стверджує професор Микола Проданчук.

Та навіть якщо депутати просто зараз ухвалять закон, який це дозволить, на дослідження і реєстрацію нових засобів підуть роки, розказують у науковому центрі превентивної токсикології. Тож, робити це треба було б навіть не сьогодні, а позавчора.

“Якщо ви хочете експортувати продукт до ЄС, ви повинні визначити план контролю. Ветеринарні ліки, пестициди. Влада має показати, що така система  працює, лише тоді Україна посідає місце в європейській спільноті”, – стверджує головний технічний директор харчової безпеки та інновацій європейської мережі лабораторій Курт Пітер.

А закриті європейські ринки для нас означають мільярдні збитки. Та головне – хворе населення. Бо ми теж, ніби пчілки, несемо отруту у власні оселі.

Шукайте деталі в групі Facebook