facebook

Після шести донечок таки народився син: щаслива історія багатодітної сім’ї з Тернопільщини

Коли Оксана була вагітна першою донечкою, жінці приснився сон, що вона тримає на руках семеро маленьких дівчаток.

Коли Оксана була вагітна першою донечкою, жінці приснився сон, що вона тримає на руках семеро маленьких дівчаток. І сон став віщим, бо зараз у затишній оселі щаслива родина Вознюків виховує семеро дітей.

Обличчя Оксани випромінює радість, а задоволені очі тата Сергія світяться гордістю. Бо для них діти – це найдорожчий скарб, багатство та плід любові. Ще б пак! Шестеро донечок та найменшенький, крихітний синочок, пише Шумськ Інфо

Подружжю Вознюків – майже 16 років. Найстаршій донечці, Вікторії, 15 років, на рік молодша – Наталя. Ці дівчатка – дев’ятикласниці. 12 років має шестикласниця Юля, 10 – четвертокласниця Олеся. Цьогоріч перший клас закінчує Анна, а три рочки виповниться Даринці.

І нарешті у дівочому царстві з’явився хлопчик – синочок Давидко. Він народився першим на Шумщині у 2020 році.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Імена дівчаткам вибирала мама, проте радилася і з чоловіком. А найменшенького братика назвали діти.

Дівчатка гарно навчаються у школі. За хороші знання донечка Вікторія щороку отримує похвальний лист. Четверо дівчаток навчаються у Шумській школі мистецтв – музичні задатки у них від тата Сергія. Найменші теж не дочекаються, коли й вони підуть до музичної, як і їхні сестрички, троє з них навчаються гри на фортепіано, одна – на скрипці, найстарша освоює фортепіано і флейту.

У родині Вознюків працює тато, щоб забезпечити сім’ю, бо мама увесь час у домашніх клопотах, піклується про дітей. Її день розпочинається з того, що потрібно зібрати дітей до школи.

– Коли я була у лікарні, то найстарша донечка була за мене: і заплітала, і допомагала одягатися меншим, – каже Оксана. – Вікторія вже і спече, і зготує їжу, і прибере. Наталя теж любить випікати, – не так давно сама спекла панкейки. Десятирічна Олеся смажила налисники – вийшли смачненькі. Допомагали донечки і голубці робити. Усіх відразу на кухню не беру, а по одній навчаю куховарити. Хтось одного дня допомагає, хтось – іншого, бо ж усі хочуть бути господинями, – радіє мама.

До останнього дня подружжя Вознюків не знали, хто народиться у їхній родині сьомим. Проте у Оксани були якісь передчуття, про які нікому вона не розповідала. 6 січня, о 4-ій ранку, Оксана поцілувала усіх дівчаток, і Сергій повіз її народжувати. Здогадалася, що мама поїхала у лікарню, старша донька. І тільки батьки за поріг, Вікторія побудила усіх сестричок, і вони почали молитися за маму. Вже о 4.40 на світ з’явився Давидко. Найбільше мріяла про братика та зраділа його появі саме Вікторія, це вона підмовила усіх сестричок, щоб підтримали її ініціативу з ім’ям.

– Для мене немає різниці між дітьми, – каже Оксана. – Думала, як то буде, що усі дівчатка, а тут – хлопчик. Звичайно, добре, що тепер є помічник для тата.

Рідні та знайомі кажуть, що з народженням синочка Сергій аж помолодів. – Хоча це сьома дитина, але то є первісток, хлопчик, – каже Сергій. – Коли народився синочок, перш за все, було відчуття радості. Проте усіх дітей люблю однаково.

Характери у всіх різні: кожна чимось особлива, не схожа одна на одну, у кожної є якийсь особливий талант. Усі дівчатка стараються бути самостійними.

Секрет їхнього родинного щастя заснований на простих, але глибоких, істинах. Потрібно жити за Божим законом, любити і поважати один одного. Чоловік жінку і жінка чоловіка. Брати до уваги думку дітей, вислухати, пожаліти, приголубити. Кожна дитина, незалежно від віку, вже окрема особистість, і якщо змалечку до неї належно ставитися, то вона буде поважати і себе, й інших.

– Кожного вечора ми збираємося усі разом, читаємо Біблію, молимося, – каже Оксана.

Одна із особливостей виховання у родині, як стверджує Сергій, це – навчання дітей Євангельським принципам. Слово Боже навчає любові, поваги, пошани, саме ці істини мають панувати у всіх сім’ях.

– Я щасливий, коли я повертаюся у дім, де мене чекають, де завжди розуміють, люблять. У сім’ї багато що залежить від чоловіка, бо він є священник, той, хто має створити належну атмосферу у родині. І якщо чоловік на своєму місці, то й сім’я на своєму, тоді і гармонія у домі, – каже Сергій.

Для того, щоб відчувати себе щасливим, потрібно набагато менше, аніж насправді здається: мирне небо, здоров’я близьких та любов найрідніших людей. А діти – це радість і майбутнє, тому виховувати потрібно у великій любові.

У наш час молоді сім’ї часто нарікають, що важко виховувати дітей, і наважуються народити лише одну, максимум – двох. Сім’я Вознюків ламає ці стереотипи, адже, незважаючи на те, що життя сьогодні недешеве, діти у цій родині забезпечені – у них є добротний, сучасний будинок, одяг, їжа, гарне виховання. І усе це – завдяки неймовірним зусиллям, працелюбності батьків.

А найголовніше – любові до Бога, який допомагає долати усі перешкоди. Часто у сім’ях, де є одна дитина, не побачиш такої злагоди і комфорту, у якому зростають шестеро дівчаток та маленький Давидко. Ці люди щасливі тому, що вони є один в одного, що уміють любити, вірити, розуміти і підтримувати кожного члена родина. А якщо є любов, повага, то все інше обов’язково додасться.

Джерело.

РЕКЛАМА:

Вам також може бути цікаво...

загрузка...