Яблуко розбрату: чим закінчиться для Європи скандал навколо Apple

Європа починає все більше користуватися близькими нам соціалістичними прийомами, відходячи від класичного капіталізму. Принцип “відібрати і поділити” вже відчули на собі багато великих трансатлантичних корпорацій.

Цього разу Єврокомісія шокувала міжнародний бізнес проявом соціалістичної “урівнялівки”, взявшись за найбільшу в світі за рівнем капіталізації компанію.

За рішенням Комісії, Apple має додатково сплатити до бюджету Ірландії рекордні 13 млрд євро, нібито не сплачені протягом декількох років у вигляді податків.

Тікаючи від захмарних корпоративних податків у своїх країнах, великі компанії прописуються у тихих податкових гаванях ЄС.

Завдяки низьким і прогнозованим податкам Ірландія щороку отримує мільярди доларів від компаній з США, які за інших обставин мали б опинитися в американському бюджеті.

Свого часу Apple перевів суттєву частину своїх фінансових операцій до Ірландії, що дозволило технологічному гіганту платити суттєво нижчий, ніж у США, корпоративний податок – близько 2% замість 35%.

Єврокомісія вела розслідування протягом двох років, звертаючи особливу увагу на те, як і де Apple вказує свою інтелектуальну власність в контексті оподаткування – це одна з основних “дірок”, через які технологічні компанії перекачують гроші до низькоподаткових країн.

У минулу середу Комісія зробила свою гучну заяву.

Єврочиновники дійшли висновку, що Apple отримала “незаконну державну допомогу” від Ірландії – нібито угода між урядом та виробником дозволила компанії у нечесний спосіб зменшити розмір свого податкового зобов’язання, причому Комісія вказала на те, що це не було дозволено іншим компаніям.

Ірландія вже виступила проти такого рішення Брюсселя. Країну насильно змушують прийняти податки, яких вона не брала і не хотіла брати, а саме 13 млрд євро.

Корпорації сумлінно виконують свої фінансові зобов’язання перед ірландським урядом, і ніхто при здоровому глузді не хоче порушувати цю ідилію.

Ірландці чудово розуміють, що гроші стікаються у країну через податкову прогнозованість для бізнесу, і будь-які зміни правил гри під час самої гри призведуть лише до одного – великі корпорації підуть з країни разом зі своїми грошима.

Більше того, Єврокомісія намагається показати, що вона є сильнішою за уряд конкретної країни, а якому уряду це сподобається?

Порівняймо на секунду це з філософією збору податків в Україні – раптове підняття ставок “під ялинку”, свавілля податкової міліції – і нам одразу відкриється фірмовий секрет успішних інвестицій від ірландців.

Найпарадоксальнішим є те, що на захист Apple вже встав і американській уряд, який насправді мав би змушувати компанію платити податки у себе вдома.

Але це прагматичний американський підхід: якщо наша компанія не платить податків у нас, то нехай вже вони не дістануться нікому.

Крім того, низькі податки для “яблучного” гіганта не обов’язково є ексклюзивним “договорняком” типу нашого “зеленого тарифу” імені Клюєва. Політика ірландських низьких податків з метою залучення великого міжнародного бізнесу є загальновідомою і включає не лише цей конкретний випадок.

Ірландія хоче, щоб податки в ній були низькими, аби такі корпорації, як Apple, створювали там робочі місця, навіть ціною менших відрахувань до держбюджету та нижчих соціальних витрат.

Схоже, що впроваджуючи цю політику, ірландський уряд керувався відомим висловом американського президента Рональда Рейгана: “Я вірю, що найкраща соціальна програма – це робота”.

І ця політика, до речі, є успішною. Apple, яка у 1980 році відкрила в місті Корк невеличку фабрику зі збирання комп’ютерів зі штатом у 60 осіб, зараз наймає вже 6000 ірландців.

Окрім Apple, в країні відкрили офіси такі гіганти, як Google, Facebook та інші великі компанії. Причому кількість працюючих в них постійно збільшується.

Наразі кількість робочих місць в країні сягнула найвищого рівня з часів “золотого” 2008 року, Ірландія зростає за цим показником вже 15 (!) кварталів поспіль.

Рішення Єврокомісії накласти рекордний штраф на Apple збурило величезну дискусію в міжнародних ЗМІ:

хто в сучасному глобалізованому світі має встановлювати правила оподаткування: національні органи чи наднаціональні?

Як в принципі змусити надпотужні технологічні транснаціональні компанії сплачувати податки, якщо вони мають можливість доволі легко змінювати юрисдикцію? Ну, і хто буде наступним?

“Жертвами” ЄК вже стали “Старбакс”у Нідерландах (30 млн євро штрафу) та “Фіат” у Люксембурзі (приблизно на таку ж суму). Ймовірно, наступним буде сам Google.

На жаль, Україна може лише спостерігати, як великі корпорації приносять гроші у бюджети інших країн та як треба захищати бізнес і національні інтереси.

Запропонувати нам поки що немає чого. На жаль.

Україна може лише використати досвід Ірландії із залучення великого бізнесу і створення нових робочих місць. Тим більше, що ми зовсім не поступаємося за кількістю талановитої молоді, яка добре знається на сучасних технологіях, відкрита світу та бажає розвиватися.

Але одного бажання тут замало.

Наші керівники, хоч і з запізненням, але починають усвідомлювати, що потрібно для створення сприятливого бізнес-клімату. “Я розумію, чого хоче бізнес: зрозумілі правила гри, якісну систему правосуддя, жодного тиску з боку контролюючих органів, нормальні умови для захисту своєї власності”, – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час поїздки до США на зустрічі з представниками американського бізнесу та членами Американської торговельної палати.

Якби ці заяви втілити в життя – провести кардинальну лібералізацію економічних відносин та тотальну приватизацію, звільнити корумпованих суддів, знизити та спростити податки – це було б початком вже українського “економічного дива”.

І українська прописка Apple вже не здавалася б фантастикою.

Шукайте деталі в групі Facebook