«Годували один раз на день. Спали на підлозі в бараці. Умови були гірші, ніж у в’язниці!»

Виїзд за кордон на заробітки не один рік є звичним для українців. Багато людей їдуть за сотні кілометрів від рідної домівки у пошуках кращого життя, грошей та можливостей. І значна частина із них шукає ці речі у Російській Федерації.

З початком російської агресії на українські землі кількість українців, котрі виїжджають до Росії заробляти гроші зменшилась. Проте й зараз, у час, коли на Сході вже 5 років триває війна, українці працюють на ворога. Іноді навіть не приховуючи цього. Але їдучи за кордон на заробітки, люди часто забувають про те, що російські спецслужби тільки чекають на українців, щоб отримати нову порцію інформації. Люди потрапляють у пастку, де потім у них виманюють інформацію, шантажують чи навіть залякують. Російські спецслужби активно працюють над тим, щоб якнайглибше прокрастися до України, тому використовують для цього тих людей, які цього можуть і не підозрювати.

Одними із тих, хто потрапив на гачок до недобросовісних росіян стали двоє заробітчан із Закарпаття.  Два чоловіки – Михайло та Віталій – працювали на будівництві у Краснодарському краї у селі Веселе протягом трьох місяців. Розповідають, після закінчення роботи господар не розрахувався з ними, а викликав поліцію та заявив, що в Росії вони знаходяться незаконно, повідомляє сайт Закарпаття онлайн. Після цього, за словами чоловіків, їх забрали в автозак і перевезли у табір для депортованих. Там вони пробули два тижні.

«Там багато було таких як ми. Найбільше було казахів. Годували один раз на день. Спали на підлозі в бараці. Умови були гірші, ніж у в’язниці», – розповідає Михайло.

Через два тижні росіяни вивезли хлопців до кордону з Україною, віддали тільки їхні паспорти. Без речей, грошей та жодного зв’язку чоловіки перетнули кордон у Чертково і вже на перекладних дістались до Сватового, що на Луганщині. Потім почали збирати гроші, щоб дістатися до Мукачева.

Віталій розповів, що на роботу влаштовувались через агентство. Їм пообіцяли хороший заробіток. Та щоб потрапити до Росії, хлопці заплатили ще за послуги самої агенції.

«На будівництві, де ми працювали, було мало українців. Здебільшого казахи. У них відібрали паспорти одразу. Всі жили у сараях, працювали кожного дня по 12 годин, без вихідних. Годували погано, навіть помитися нормально не могли. Підозрюю, казахам також не платили за роботу. Добре, що взагалі відпустили, бо могли використовувати як рабів, – каже Віталій.

В обох українців немає рідних. Вся надія чоловіків на допомогу небайдужих. Поки хлопці ночують на вокзалі, їсти дають продавці. Залізнична поліція хотіла посадити їх на поїзд, проте цього не дозволив начальник поїзду. Запитували чоловіки, чи можна у Сватовому десь заробити грошей. Люди порадили звернутись до місцевої влади чи церкви.

Ніколи не знаєш, чи пощастить з роботою. А тим більше, коли потрібно їхати за кордон на заробітки. Часто людей справді використовують задля власної вигоди чи отримання інформації.  Людям, яких відпустили та не зашкодили, справді щастить. Перед тим, як їхати на заробітки, треба уважно перевіряти умови праці, роботодавця та місце роботи. Нехай зараз менше людей, які їдуть до Росії, та все ж – краще утриматись від цього взагалі. Гідну роботу з пристойною зарплатнею можна знайти і в Україні. Хіба не краще бути на рідній землі та біля рідної домівки?

Олена Савчук для Ukraine live
За матеріалами: https://zakarpattya.net.ua

Шукайте деталі в групі Facebook