Порошенко стає Януковичем

“За останні три роки правління Януковича демократія в Україні згортається загрозливими темпами. Чи Україна досі демократична? Схоже, тут залишився мінімум дуже неліберальної демократії, корупція сильно зросла. Цей чинник набрав загрозливих масштабів порівняно з попередніми роками, хоча й тоді це було серйозною проблемою”.

Це – цитата авторства американського політолога Леррі Даймонда, яка належить до 2013 року. Підставимо замість Януковича інше ім’я, виправимо “2013” на “2018” й отримаємо ту саму картину.

Певні відмінності, втім, все ж таки є: 5 років тому для наших західних партнерів найбільшим пробуксовуванням демократії було вибіркове правосуддя (про яке вони говорили на прикладі процесу Тимошенко) та повернення до Конституції 1996 року. Нині ж Конституція діє в тій редакції, котру було ухвалено в 2004-му, а що ж до Юлії Володимирівни, то вона, слава Богу, на волі, хоча фракція БПП намагається цей її статус відкоригувати – недарма від представників пропрезидентської сили надійшло звернення до НАБУ з вимогою розслідувати зв’язки ЮВТ та Муаммара Каддафі.

Ну а правосуддя так і залишилося вибірковим. Це прослідковується на багатьох прикладах: і на тому, як програв апеляцію Міхеїл Саакашвілі, і на тому, як суди випускають під заставу очевидних злочинців, а ті – тікають за кордон (так вчинили декілька колишніх “беркутівців”), і на тому, як зумисне затягуються слухання по деяких резонансних справах (зокрема, щодо того ж таки розстрілу Євромайдану). Щодо Конституції можна сказати лише те, що вона, безперечно, потребує змін, проте КСУ не квапиться допомагати з їх впровадженням. Лише зараз в Конституційному Суді взялися за депутатську недоторканність – і це ще раз до питання про керованість української Феміди.

Але повернемося до демократії. Недавнє дослідження Freedom House засвідчило, що демократичні показники України погіршилися вперше з часів Революції Гідності. Нинішня демократична оцінка України становить 4,64 бала (де 1 бал – показник сталої демократії, а 6-7 – це вже усталений авторитарний режим).

Вікно фундаментальних реформ в Україні, можливо, і не закрито, але воно істотно звузилася на тлі політичного опору антикорупційним реформам і серії нападів на неурядові організації та ЗМІ, – йдеться у дослідженні.

Це – свіже дослідження, а раніше, на початку поточного року, у рейтингу Democracy Index 2017, підготованому організацією Economist Intelligence Unit, Україна була класифікована як “гібридний режим”. Ми вже не є країною “повною демократії”, і навіть не є державою “недосконалої демократії”, але водночас ми ще й не “авторитарний режим”. Ми – “гібридні”, тобто ризикуємо повсякчас скотитися до автократії, проваливши іспити з основних дисциплін – “функціонування влади”, “політична культура”, “громадянські свободи” тощо. Democracy Index засвідчує, що у період правління Ющенка років Україна мала значно кращі показники, ба навіть в часи “раннього Порошенка”, тобто до 2016-го, справи були не такими безнадійними. Одначе, як то кажуть, “щось пішло не так”.

Можна втішитися тим, що задкування вбік від демократії – загальносвітовий тренд, котрий ми активно “підтримуємо”. В цілому, порахував Freedom House, в 19 з 29 країн погіршився демократичний рівень, а це більше, ніж за будь-який інший період з часу досліджень. Зокрема, другий рік поспіль країн з усталеною формою авторитарного режиму визначено більше, ніж усталеної демократії. Що ж стосується України, то, як зазначає директор проекту Нейт Шенккан, вона (а також Молдова, Грузія, Вірменія та Киргизстан), рухається в “негативному напрямку” і має найвищий ризик перетворитися на авторитарну країну.

Оце, як на мене, і є головний підсумок президентства Петра Порошенка. Підсумок, котрий залишає позаду та нівелює значення і безвізу, і задекларованого руху вбік НАТО та ЄС, і успіх окремих реформ чи починань.

Як і раніше, нам закидають тотальну корупцію – але, щоправда, Freedom House відзначає прогрес України у проведені створенні антикорупційних інституцій, а також запровадження публічних декларацій про статки держслужбовців. Однак, говорять аналітики проекту, все це не надто вплинуло на життя простих українців – у Freedom House навели дані соціологічних опитувань, в рамках яких третина українців повідомила, що мала особистий досвід зіткнення з корупцією за попередні три місяці. Зазначається також, що ефективність роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро була підірвана відсутністю справедливого правосуддя.

Немає щастя в українців й в царині свободи слова. Тут нам пригадали те, що фізичне насильство щодо представників мас-медіа триває. За даними Інституту масової інформації, у 2017 році було скоєно 29 фізичних нападів, а також зареєстровано 89 випадків перешкоджання діяльності журналістів. Окремо Freedom House акцентує на тому, що розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, яке сталось в 2016 році, не було проведено належним чином і припинилось. Але це те, що стосується минулого та теперішнього, у майбутньому ж експертів хвилює те, що під час підготовки до парламентських та президентських виборів 2019 року посилиться тиск на громадянське суспільство та опозиційно налаштованих до влади прошарку.

Цілком очевидно, що Freedom House має рацію – протягом найближчого року ситуація з демократією точно не покращиться. Вибори та збереження влади є для теперішньої керівної верхівки більшим пріоритетом, й недарма до ситуації, що склалася тепер, можновладці йшли протягом усіх чотирьох років. В сліпому бажанні отримати найзаповітніше вони не бачать, як виглядають їхні дії з боку. І навіть коли їм під ніс підсовують дзеркало (себто різноманітні рейтинги та заміри на кшталт проведеного Freedom House чи Economist Intelligence Unit), це не справляє належного ефекту.

Насамкінець зазначу, що без демократії прожити, звісно, можна, проте якість такого життя буде не вищою, ніж в якому-небудь Сомалі чи у наших найближчих сусідів за “порєбриком”. Та навряд чи українці погодяться на подібний стан речей. А тому і “гібридний режим” має зробити належні висновки й не надто сподіватися, що після 2019-го він стане авторитарним. Це примарна надія – навіть попри те, що нинішні обставини не виключають такого перетворення.

Шукайте деталі в групі Facebook