facebook

Зовнішній борг України знизився на 5,6%: Хто винен і що робити?

Модель “кредити МВФ заохочують зростання приватних закордонних кредитів” не виправдалася. Потрібно шукати інші шляхи залучення приватних закордонних інвестицій

184144

Згідно з офіційними даними НБУ, загальний зовнішній борг України на 1 квітня 2016 р. склав 117,3 млрд дол., що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 14% менше, ніж за І квартал 2013 р.

Зниження зовнішнього боргу завжди сприймається як гарна новина. І державні ЗМІ це зниження загального зовнішнього боргу України підносять як великий успіх реформ уряду Яценюка і Гройсмана. Але все було б добре, якби дійсно так добре було. Загальний зовнішній борг України складається із зовнішнього державного боргу (це те, що уряд бере в борг від імені народу України). Крім того, в загальний зовнішній борг України включено зовнішній борг банківського сектора і приватного бізнесу. Це ті кредити, які наші банки і бізнес беруть у зарубіжних інвесторів. За рахунок цих кредитів фінансується економіка України. І ось тут постає головне питання: а за рахунок яких боргів зменшився у нас загальний зовнішній борг України?

Уряд України на 1 квітня 2016 р. заборгував нерезидентам суму 43,2 млрд дол. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 37% більше, ніж за І квартал 2013 р. Тому всі ці розмови Яценюка і Гройсмана, що вони погашають зовнішні борги, які набрали “попередники”, неправда. Насправді саме зараз уряд України активно нарощує зовнішні борги, насамперед за рахунок кредитів МВФ. При цьому явно ніхто в українському уряді не ставить собі запитання, як і за рахунок чого віддавати кредити МВФ.

Дуже часто, коли наша влада бере черговий кредит МВФ, нам обіцяють, що це вони роблять для того, щоб залучити приватні інвестиції, насамперед зовнішні боргові зобов’язання. Бо самі кредити МВФ не можна використовувати для економіки України, і вони просто перебувають у золотовалютних резервах України. Тому нам завжди обіцяють, що кредити МВФ це щось на кшталт стимулу, агітатора і, взагалі, хороша ознака того, щоб потім в Україну прийшли приватні інвестиції у вигляді іноземних кредитів для банків і для українського бізнесу. На практиці ці розмови залишаються розмовами.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Згідно з офіційними даними НБУ, на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів банківського сектору України становила 11,1 млрд дол., що на 35% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 49% менше, ніж за І квартал 2013 р. Валюта тікає з банківського сектора. Зменшення зовнішніх боргів це саме відтік валюти з України, бо виходить, що українські банки більше погашають зовнішніх боргів, ніж їм дають у борг.

Що стосується приватного бізнесу, то на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів приватного бізнесу України склала 54,5 млрд дол., а це на 7,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 24% менше, ніж за І квартал 2013 р. Кредити явно не стимулюють нерезидентів давати нашим компаніям кредити. Тут все навпаки. Всі нерезиденти вимагають від нашого бізнесу погашати і погашати борги. Не довіряють.

Зараз уряд України і НБУ своїми діями з розвалу економіки України створили вкрай негативну ситуацію. Валюта з України йде, і тому НБУ в ручному режимі регулює продаж валюти на міжбанку і суттєво обмежує купівлю валюти для погашення зовнішніх кредитів. Вже зараз сформувався борг у розмірі 12,7 млрд дол. за непогашеними зовнішніми кредитами. Зрозуміло, що Гонтарева не може дозволити вільно придбати таку суму валюти на міжбанку, позаяк у цьому випадку курс гривні просто полетить за 50 грн і вище. Як результат, доводиться просто забороняти. Але це тільки відлякує навіть найбільш авантюрних інвесторів. Ніхто не знає, як відродити довіру зарубіжних інвесторів до банківського сектору та приватного сектора України. Після “реформ Гонтаревої” на валютному ринку вийшов парадокс: не можна дозволити купувати валюту для погашення зовнішніх боргів приватному бізнесу, але й не можна очікувати, що нерезиденти будуть давати в борг нашому приватному бізнесу, не отримавши гроші за старими боргами.

Та обставина, що зараз активно зростає зовнішній держборг і падає приватний зовнішній борг, це вкрай погано. Має бути все навпаки. Приватний бізнес повинен нарощувати зовнішні борги, позаяк це передбачає і нові виробничі потужності, і нові виробництва, і нові робочі місця. А зростання держборгу це просто сума золотовалютних резервів, але прийде час, і потрібно буде погашати ці зовнішні державні борги, а де взяти тоді валюту – ось це буде проблема.

Модель “кредити МВФ заохочують зростання приватних закордонних кредитів” не виправдалася. Потрібно шукати інші шляхи залучення приватних закордонних інвестицій. А для цього потрібно дійсно лібералізувати валютний ринок України на ділі, а не на словах. Валерія Гонтарева як глава НБУ це навряд чи зможе. Для неї це дуже складне завдання. Тут потрібен фахівець. Потрібно також піти від співпраці з МВФ, яка не дає результатів, і, нарешті, дійсно відродити вільні економічні зони з пільговим податковим режимом, як це зробила Туреччина, яка теж переживала важкі часи, але за рахунок цих зон змогла і залучити інвестиції, і забезпечити зростання економіки на тривалий період.

 

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

Вам також може бути цікаво...