Шоу довгоносиків: чим загрожує Україні заражене зерно

Учені констатують – близько 30 % урожаю зернових Україна втрачає саме через відсутність культури зберігання. Що робити виробникам?

У фермерських господарствах Волинської, Київської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаської областей .збільшилась кількість випадків ураження фуражного зерна та насіння комірними шкідниками, повідомляє Держпродспоживслужба. Водночас, по решті регіонів у зерні пшениці, ячменю, вівса, гороху, тритикале, кукурудзи проблем немає. Директор компанії “Украгрохімтрейд” Денис Середняк констатує, що кількість звернень по фумігації зерна у господарствах насправді зросла у всіх областях, проте сказати, що ситуація із зараженістю патова не береться, адже мова поки йде про окремі господарства.

В усьому винна відносно тепла зима з короткочасними морозами, стверджує головний спеціаліст відділу захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Оксана Орлова.

Втім, це не єдина причина. Зазвичай основна маса зібраного в Україні збіжжя зберігається в спеціалізованих стандартизованих зерносховищах. Однак за минулорічного багатого врожаю – майже 66 млн тонн, велика кількість зерна і зернопродуктів була закладена у сховища, умови зберігання в яких не завжди відповідали нормам. А такі підприємства завжди є в зоні ризику.

Ситуацію із поширенням комірних шкідників на агропідприємствах голова Фумігаційної асоціації Тамара Підберезняк називає типовою для галузі, адже останні сім років склади та елеватори майже ніхто не контролює: “Технічний регламент зернового складу тепер, у порядку дерегуляції, і реорганізації фітосанітарних органів скасовано, немає і обов’язкової щорічної обробки складів, тож виробники діють на свій страх і ризик. Відбувається падіння якості зберігання культур, тож кількість випадків зараження зерна зросла за останні роки чи не вдвічі”. Фахівець додає, якщо ще декілька років тому у проблемних господарствах говорили про небезпеку, коли зараженість зерна сягала 15%, то тепер, подекуди, фіксують і 30% пошкодженого зерна у сховищах. Через таке недбальство виробники отримують проблеми з кондиційністю насіння (пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи має на 27-75% меншу схожість), а кількість домішок знижує його вартість та привабливість у очах покупців.

Як згадує спеціаліст технічного відділу ТОВ “Фуміком” Геннадій Селюк, при більш жорсткому державному фумігаційному контролі інспектори відправляли зерно на примусову аерозольну обробку, а реальні показники уражень взагалі не афішувались. Останні роки господарі елеваторів та складів через економію почали робити обробки власними силами, або і взагалі проводили їх лише на папері. Оскільки профілактика відходить на другий план, то на неочищені склади часто завозять заражене зерно і відбувається “епідемія”. Роботи фумігаторам додають і компанії-одноденки. “Мало того, що вони демпінгують, пропонуючи низькі ціну на не дешеві послуги з фумігації, так ще не оформлюють спеціальні документи на перевезення небезпечного вантажу, яким є фуміганти, і нехтують засобами індивідуального захисту при обробках.У підсумку отримуємо смерті людей”, – нарікає фахівець

Тож заяви Держпродспоживу щодо кількості ураженого зерна можуть свідчити про те, що державні органи нарешті взялись за більш суворе інспектування об’єктів, ніж це було у минулі сезони.

Берегтись злодія

Хоча у народі кажуть – не впійманий не злодій, у випадку з комірними шкідниками це правило слід забути назавжди. Погризене, забруднене шкідниками та домішками зерно абсолютно не придане ані для харчових цілей, ані на кормтваринам. Його важко продати – ціна буде мінімальною. Опитані Agravery.com фахівці називають найкращими засобами запобігання появі шкідників профілактику та постійний контроль заражень шкідниками на елеваторах підприємств. Як показує практика, найбільша кількість видів комірних шкідників (рисовий довгоносик, зернові міль і шашіль) потрапляють до комори із зерном, яке заражується вже в полях чи під час обмолоту та на токах, а також через одяг, взуття робітників чи гризунами і птахами.

Директор Неполоковецького комбінату хлібопродуктів Володимир Чопик пояснює, що проблема зараженості зерна напряму залежить від підходів компаній до зберігання та вхідного контролю, який встановлює виробничо-технічна лабораторія. Якщо лабораторія виявляє шкідників, то вона має завертати партії насіння, аби воно не потрапляло на чисті склади. На території його підприємства навіть є спеціальні силоси, де можна проводити технологічну обробку для боротьби із жуками. Чопик нарікає,що під час прийомки нового урожаю трапляются випадки прихованої форми ураження шкідниками, коли у пшениці уже є відкладені яйця жуків, але лабораторними методами їх виявити важко. Через певний час, при сприятливій температурі, починається їх дозрівання. Тому він радить в обов’язковому порядку проводити охолоджування або заморожування зерна – тоді живі організми припиняють розмножуватись.

Чи не найбільше порядком на складах переймаються компанії-експортери – навіть мінімальна зараженість зерна може коштувати їм розірванням експортного контракту. Начальник виробничого відділу ДПЗКУ Майя Красанова засвідчує, що на підприємстві ведуть щомісячний контроль за збереженням зерна і цьогоріч ні по одній з філій нарікань не мають: “Ми постійно тримаємо “руку на пульсі”, адже при відвантаженні зерна у портах зараженість неприпустима. Збільшення кількості шкідників, зокрема, довгоносиків зараз не фіксуємо. Навіть, при виявленні одного шкідника, ми уже вживаємо відповідних заходів. Взагалі, проблеми зі збіжжям напряму від кондиції зерна, що закладається на зберігання, від попередньої газації складів тощо. На початку зимового сезону зерно у наших філіях завжди охолоджують, а за потреби – фумігують”.

“Ми приймаємо зерно виключно з поля, наші два елеватори у 80% випадків зберігають зерно з власних полів. Ніколи не завантажуємо уже просушене зерно, оскільки не знаємо де, коли і за яких умов воно зберігалося”, – говорить комерційний директор компанії “Агро Інвест Україна” Анна Халімончук.

Аби уникнути проблем із поширенням шкідників у зимовий період, фахівець Держпродспоживслужби Оксана Орлова радить виробника проморожувати зерно, адже більшість комах за температури нижче -15оС гинуть протягом доби. Для обмеження чисельності шкідників зернових можна використовувати екологічно чисті феромонні клейові пастки, і пастки із харчовиими принадами. А ще радить виробникам оперативно діяти та не забувати просту арифметику – дві пари жуків комірного й рисового довгоносиків у зерні пшениці за 9 місяців дають потомство, 6211 і 7978 особ віповідно.

Шукайте деталі в групі Facebook