Вранці 22 грудня, о 06:48 за київським часом, з початком зимового сонцестояння, починається відлік трьох днів до Сонячного Різдва – народження Коляди і святкування Різдва Світла Дажбожого.

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», – коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

22, 23 та 24 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 – найдовша.

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж цих трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) – і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, – його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати – Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима.

Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я – Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого “календаря майя” – починається і нова епоха.

Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) – або його Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди – язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань – колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества. День починає зростати, а світло Дажбоже збільшується, зігріваючи Природу, пробуджуючи її від зимового мороку. Разом із Колядою на землю сходять Предки наші та Рідні Боги – бог урожаю Спас та бог господарства Велес.

«Сонце – на літо, зима – на морози» – кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.

“Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився”, – пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали чотири фази Сонця – весняне та осіннє рівнодення, літнє і зимове сонцестояння, – які були прив’язані до певних періодів тогочасного господарського життя.

В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.

Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутнє на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.

Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун – найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: “Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обменіте”.

Це свято виникло ще у трипільців – в V тис. до н.е. – в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір – кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в Дідухові, злітаються до своїх родів.

Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.

Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво – СОНЯЧНЕ.

У наших предків з періодом солнцевороту, пов’язано дуже багато традицій і повір’їв, і всі вони зводяться до оновлення та очищення. Старе сонце вмирає, а нове народжується – так і кожна людина саме в ці дні може народитися для нового життя.

Сьогодні всі сили Космосу і саме Сонце допоможуть вам позбавитися від того, що вам заважає і тягне вас назад, і зробити крок у новий період своєї долі. Особливо сприятливо в цей період проводити грошові обряди, і позбуватися від енергій, які тягнуть вас в борги і безгрошів’я.

У народі кажуть: “Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день”. Це означає, що і зміни на краще не “впадуть як сніг на голову”, все буде відбуватися поступово, але неухильно. І якщо ви будете помічати найменші зміни на краще, радіти і дякувати, то з кожним днем вони будуть ставати все яскравіше і відчутнішими. Головне, саме в цей день прийняти важливі рішення, дати собі обіцянки, і визначити цілі, а далі, з кожним днем , який буде ставати все довше і довше, ваші успіхи будуть все більше і вагоміше.

Вдало, що цього разу сонцестояння збігається з сприятливим періодом місячного календаря – зростаючим Місяцем, і припадає на потужний і світлий 11-й місячний день. Це вдалий збіг дає сонцевороту цього року додаткову позитивну енергію. якої всі ми можемо скористатися собі на благо, і гармонізувати простір навколо себе.

За словами астрологів, це особливий день: саме він є справжнім Новим роком, коли після найдовшої ночі почне приростати день.

Це час вони радять зустрічати, позбувшись від бруду в будинку і з чистими думками.

«Прибирання в будинку потрібно робити усвідомлено, вкладаючи думка, що ви очищаєте свою долю, рід. Бажано позбутися всіх образ, негативних емоцій, переосмислити цей рік. Раніше вважалося, що в цей день до нас під виглядом людей, які просять милостиню, приходять душі предків. Їм не можна відмовляти. У цю ніч запалюють свічки, допомагаючи Сонцю народитися. На світанку можна просити доброї долі, планувати своє життя, загадувати бажання», – розповіла астропсихолог Вероніка Князєва.

Саме дух предків і символізує давній різдвяний символ – Дідух – Дідів Дух, який зовсім не є замінником іншого різдвяного символу – красуні-ялинки, а є самостійним різдвяним символом, який доповнює урочистість свята. Тож сміливо поєднуйте ці два прекрасних атрибути Різдва!

«Потрібно обов’язково прикрасити ялинку – дерево бажань, прикрасивши іграшками – символами того, що ви хочете отримати в новому році», – пояснила астропсихолог.