По лезу змін: між новим Майданом і старими виборами

Тема Майдану прогнозовано стала головною для українського суспільства в листопаді 2016 року. Тільки на відміну від Майданів 2004 і 2013 років, Майдан 2016 десь в Кремлі чекають вже не зі страхом, а моляться, як на останню надію вирішити з вигодою для себе «українське питання».

Гарна дата, гарний привід – чи достатньо для Майдану?

Результати електронного декларування міністрів, народних депутатів, губернаторів і суддів приголомшили українців. Не те що б наш народ не здогадувався, що в засіках влади все в шоколаді. Але все ж …

Тільки народні депутати України задекларували грошових активів на 12 мільярдів у гривневому еквіваленті, не враховуючи фейкового трильйона Сергія Мельничука. І зрозуміло, що це далеко не все, а тільки вершина їх фінансового айсберга.

Не встигли співвітчизники прийти в себе від шоку, як в соціальних мережах з’явилися заклики 4 листопада вийти на новий Майдан з вимогою перевиборів Ради.

У потенційного Майдану відразу з’явився і розкручений лідер. 3 листопада Надія Савченко багатообіцяюче виступила перед учасниками мітингу – вкладниками банку «Михайлівський».

«Майдан скоро все одно почнеться. Ми все це чудово розуміємо. Але тепер він закінчиться дуже великою війною! І Росія припре сюди і буде стояти тут з нами і воювати на Майдані», – заявила Савченко.

«Підключився» навіть ряд відомих астрологів з традиційними проріканнями про новий Майдан і старим пророцтвом про президента-жінку, яка врятує Україну. Правда, знаючи «точність прогнозів» наших зірок астрології, про нову революцію можна сильно не турбуватися.

Майдан в Україні не виникає за примхою Держдепу або Кремля, і 4 спроба вивести українців на вулиці в день національного свята Росії провалилася.

Та й навіть масовий мітинг з Майданом не сплутаєш. Адже за влучним визначенням Леся Подерв’янського, «якщо СКАЗАТИ 300 або 500 тисяч, це не буде працювати, тому що це буде простір для маніпуляцій. Тому вводиться таке юридичне поняття, як «до х * я».

Поки тест Подерв’янський явно не виконаний.

Однак на наступному тижні співгромадяни почнуть отримувати перші платіжки з підвищеною комуналкою за опалення.

21 листопада річниця початку Евромайдану – хороший привід зіграти на почутті і невдоволенні народу і все ж вивести його на вулиці.

Об’єктивні приводи для цього є, але чи зможе новий Майдан змінити історію?

Краща Рада за всю історію України

Немає сумнівів, що праві співгромадяни, які, видихнувши після прочитання електронних декларацій, прийшли до висновку, що в головному законодавчому органі країни в переважній більшості сидять багаті і цинічні сволоти (прости, Гаврилюк, але живуть тільки на депутатську зарплату там в явній меншості). Висловлюючись мовою лідера однієї з фракцій, «скотіняка на скотінякі і скотінякою поганяє».

Однак якщо оцінювати Раду не по особистостям, а законотворчості, перед нами, безумовно, кращий парламент за всю історію української незалежності. Оскільки жоден український парламент не приймав стільки реформаторських законів. У тому числі і закон про електронне декларування, жертвою якого і впали самі нардепи. Парадоксально, але це факт. Згадаймо, скільки разів ставив Парубій на голосування закон про електронне декларування, але не дивлячись на небажання нардепів (і тепер зрозуміло чому), Рада таки його проголосувала.

Наш парламент, та й влада в цілому, затиснута сьогодні в колективні лещата – де, з одного боку, колективний Захід, а з іншого, – українське громадянське суспільство. Це і змушує нашу законодавчу владу працювати, рухаючи країну в результаті в потрібному напрямку. Так, шляхом еволюції довше, ніж революційним, але, судячи з усього, він сьогодні більше підходять українському суспільству, що не приймає крайнощів.

Що принесе перемога Майдану 2016?

Спробуємо уявити майбутнє України, в жанрі, сподіваюся, альтернативної історії. І Помаранчева революція і Революція Переваги були не тільки етапами одночасно і національно-визвольної боротьби українського народу – через вихід з-під впливу Москви і цивілізаційним розворотом в сторону європейської північно-атлантичної цивілізації, а й також етапом української буржуазно-демократичної революції. Спробою почати побудову освіченого капіталізму в фактично неофеодальній країні.

А ось новий Майдан може тільки змінити владу і спробувати призупинити розворот України на Захід. Уявімо, що Майдан 2016 з головним гаслом проведення дострокових виборів в Раду відбувся і закінчився рішучою перемогою. У березні 2017 року, за півтора року до термінових виборів, українці обрали нову Раду. Але хто ж виявиться в «оновленому» парламенті? Всі ті ж партії, що і зараз, за винятком «Народного фронту».

Про це свідчать результати останнього опитування соціологічний групи Рейтинг: 9% опитаних проголосували б за Батьківщину, 8% – БПП, 6% – Опозиційний блок, 6% – Радикальну партію, 5% – Самопоміч.

На манежі всі ті самі

Так, в Раді б довелося формувати нову коаліцію. Тут два варіанти: за рахунок мажоритарників Порошенко вдається знову сформувати провладну коаліцію і нічого не змінюється по суті, або прем’єром стає Юлія Тимошенко. Виконуючи свої передвиборні обіцянки, вона повертає старі комунальні тарифи і підвищує пенсії втричі. МФВ припиняє виділення траншей і будь-яку співпрацю з Україною. Курс гривні скаче до 40. Економіка, що тільки почала набирати темп, не витримує таких потрясінь і знову йде на спад. Тимошенко намагається домовитися з Москвою. Ми укладаємо новий газовий договір на 20 років з «Газпромом», де погоджуємося купувати вже непотрібний Україні газ в старих обсягах. У країні кипить народне обурення і починається черговий Майдан.

Як все ж поміняти владу

У 2018-му в Україні повинні відбутися чергові парламентські вибори, а в 2019-і – президентські. На них співвітчизники мають повне право або забрати у нинішньої влади мандат на правління або дати покерувати ще.

Але ж тільки для того, щоб принципово змінити владу, ми повинні стати більш вимогливим насамперед до самих себе. Адже не люди з Марса вибирають нам таких депутатів, як “укурений” Дмитро Добкін, або мільярдери – брати Дубневичі. Поки ми готові голосувати за гречку, за полагоджений дах будинку або подарований дитячий майданчик, ми будемо наступати на ті ж граблі. Поки ми будемо вважати, що для нардепа, який живе в Києві (середня зарплата 8 тисяч гривень), зарплата в 15 тисяч – це багато, ми будемо обирати туди тих, хто на зарплату не живе.

Потрібно створювати нові партії, знаходити нових харизматичних і чесних політиків, допомагати їм виходити на загальнонаціональний рівень. Дай Бог, встигнути це зробити до чергових виборів 2018 року. Будь-яка політична діяльність вимагає грошей – і якщо наших молодих і харизматичних перехоплять по шляху в Раду олігархи – значить, вони і будуть їх далі танцювати. Це означає за прикладом того ж Заходу, забезпечити фінансування виходу на авансцену нових політичних зірок повинен народ. І щоб в парламент піти з бізнесу або з хорошою професії, слуга народу повинен отримати високу зарплату в Раді. І тільки тоді він зможе думати про інтереси своїх виборців, і піти від спокуси бути лобістом потрібних тільки олігархам законів.

А чинну владу, безумовно, потрібно дресирувати. Президент Порошенко пообіцяв, що результати електронного декларування стануть приводом для роботи правоохоронців.

“Багато з тих, хто зараз декларував, приписали собі кеш будинку, думаючи, що це нульова декларація, це потім їм дозволить уникнути перевірки Але ключова позиція – .. Це підвести риску того, що вони робили 25 років. І далі поясни, де ти, голуб сизий, взяв ці гроші. Народ і суспільство повинно це знати», -. заявив Порошенко.

І, головне, потрібно пам’ятати, що вся ця ненаситна орда, що присмокталася до бюджетного корита, дійсно боїться народу. Нам потрібно просто виробити у них правильний умовний рефлекс під назвою «Працюй, курво».

Шукайте деталі в групі Facebook