Cлова, які не залишають на потім

Анатолій Крим – письменник, драматург, сценарист. Перше моє знайомство з творчістю відомого українського автора сталося взимку минулого року в театрі «На Подолі» – де я мала неймовірну нагоду побачити п’єсу за  його твором «Лист до Бога», білети на яку необхідно було бронювати аж за півроку. Враження та емоції викликані переглядом вистави за одним з його найвідоміших оповідань і є тим важелем, що змусив мене придбати примірник його нової збірки творів «Льовушка», яка в вересні вийшла друком в видавництві «Київський Будинок Книги» і захопила не тільки полиці книгарень міста, а і читачів всієї країни і далеко за її межами.

Оповідання «Льовушка» – зворушливі спогади єврейського хлопчика про дитинство, проведене під пильним наглядом двох безмежно дбайливих бабусь. Коли письменник пише про непрості речі, зачіпає важливі суперечливі аспекти – неможливо повною мірою описати події твору. Крим пише про найважливіше:  «Люди, все найголовніше залишають на потім, і серед цього найголовнішого є ті слова, що їх можеш і не встигнути вимовити..». Твір заслуговує на пильну увагу читачів, адже автор дає можливість читачу розгледіти важливе і цінне в, на перший погляд, незначному.

Особливої уваги потребує мова, якою написані оповідання в збірці. Вдало і гармонічно Анатолій Крим зображує персонажів та атмосферу післявоєнного київського провулку на Подолі. Оповідання  «Льовушка» вперше представлено читачам чотирма мовами: українською, російською, англійською та польською, до книги також увійшли гарно відомі твори : «Лист до Бога» та «Ревізія-Шмавізія».

Рекомендую до прочитання усім, хто цінує і підтримує якісну українську прозу.

Шукайте деталі в групі Facebook