Ромські погроми на Одещині: Хто перший кинув камінь?

Щойно Україна відзвітувалась в ООН в  Женеві про те, як долає расову дискримінацію, як країною прокотилась новина про вбивство 9-річної дівчинки і розгром будинків ромів на Одещині.

36d8a7b-romy-pogromy300

У невеличкому селі Лощинівка, де сталася трагедія, люди розлючено псували майно ромської громади, вважаючи, що в одному з будинків мешкав вбивця дівчинки.

Якщо більшість мешканців Лощинівки впевнено називає вбивцю, то правозахисники ставлять все більше і більше питань у цій трагічній історії.

Зокрема, чому стало відомо, хто саме є підозрюваним? Чому поліція стояла осторонь, коли селяни чинили самосуд? Хто понесе відповідальність за погроми? Чи буде належним чином розслідуватися справа вбивства дитини, погромів, і чи всі епізоди справи будуть занесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань?

“Злочини скоюють злочинці, а не представники етнічної групи”

У випадку з громадою Лощинівки сталося повне переміщення акцентів, яке призвело до трагедії, зокрема до етнічної чистки, переконана директорка Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження Ольга Жмурко.

“Моє бачення збігається з баченням усіх громадян, які поділяють принцип верховенства права і захисту прав людини. Мають діяти принципи верховенства права і права людини. Я дуже негативно оцінюю цей випадок, який відбувався з вигнанням всією громадою усієї ромської меншини. Зокрема те, що так чи інакше на позачерговій сесії сільської ради, точніше на сільському віче було прийнято абсолютно неправомірне рішення про виселення людей за національною ознакою“, – коментує ситуацію Жмурко.

Ольга Жмурко, директорка Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження

Експертка вказує на бездіяльність влади, яка певною мірою послужила такому розвитку подій. А також на бездіяльність правоохоронних органів під час погромів.

“Погроми сталися на підставі неперевірених, недоведених судом підозр”, – зауважує Жмурко.

До того ж, псування майна сталося тільки після затримання підозрюваного у скоєнні вбивства дівчинки.

“Очевидно, тут було порушення таємниці слідства. Зрозуміло, що мова йдеться про невеличку громаду (населення села – близько 1350 людей – ред.), але в будь-якому разі це говорить про непрофесійні слідчі дій у цій справі. Будь-які слідчі дії, такі як затримання мають бути максимально захищеними, витік інформації має застерігатись, як і застерігатись від самосуду чи навіть від спроб розправитися”, – каже Жмурко.

Голова правління “Без кордонів” Максим Буткевич наполягає, що потрібно розділяти підозрюваного чи злочинця від його етнічності.

“Злочини скоюють злочинці, а не представники етнічної групи. Вимога виселення ромів за межі населеного пункту виключно за етнічною ознакою порушує право на захист від дискримінації, право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання для всіх громадян і громадянок України. А українські роми такі ж самі громадяни України, як українські євреї, росіяни і т.д.”, – каже він.

 Поліція села Лощинівка в Одеській області охороняла ромок від розлючених жителів. Фото “Думская”

Координаторка мережі “Ініціатива Розмаїття” Яна Салахова вважає, що вже можна говорити про системність проблеми. Бо вже є кілька інших прикладів останніх років, де розвивався конфлікт на міжетнічному підґрунті.

Так, у січні – лютому цього року після зґвалтувань неповнолітніх дівчаток відбувались протести в Івано-Франківську та Тернополі. У вересні 2013-го у Кривому Розі сталися сутичкиміж українцями та азербайджанцями.

“Усі випадки, які розгортаються у масштабні протистояння, починаються з конкретного злочину на міжособистісному рівні, скоєного представником певної групи осіб. Але через несвоєчасність або відсутність реакції чи комунікації правоохоронної системи з місцевою громадою, потерпілі та кривдники починають “встановлювати справедливість самотужки”, – каже Яна Салахова.

Бездіяльність поліції?

Правозахисники вказують на скарги селян стосовно бездіяльності поліції після злочинів, які скоювали, за даними ЗМІ, деякі з ромів. Мешканці стверджували, що, нібито, вони торгують наркотиками, грабують, знущаються над дітьми тощо.

На думку Яни Салахової, місцева влада могла б уникнути цього конфлікту, якби правоохоронці ефективно розслідували заяви селян Лощинівки:

“Ігнорування заяв селян, за повідомленнями ЗМІ, протягом трьох років, призвело до повної зневіри у закон та в його місцевих гарантів. Це зробило акумулятивний ефект соціального напруження, яке вибухнуло у вигляді погромів ромських помешкань”, – каже правозахисниця.

“Рецепт гасіння такого конфлікту простий – своєчасне реагування правоохоронців на правопорушення, об’єктивне розслідування та притягнення винних до відповідальності за їх вчинки, а не за характеристики, їх ідентичності, як то колір шкіри, етнічне походження, віросповідання, сексуальна орієнтація тощо”, – додає вона.

Голова проекту “Без кордонів/ГО Центр “Соціальна дія” Ірина Федорович у своїй колонці “Перемога вил над правами і законом” нещодавно зауважила:

“Якщо вже місцевим мешканцям так накипіло, то чому не було взяти ті самі вила і не піти вимагати дій від органів влади та правопорядку? Тобто якщо вже в селі процвітає наркоторгівля, якою займаються певні роми, то чого не вимагати у влади села та місцевої поліції із цим боротися?”.

“Солідаризація” влади?

Події розгорталися дуже швидко. І вже в неділю на народному віче зібрались представники влади району, сільський голова, керівництво місцевої й обласної поліції.

В одеській поліції кажуть, що мешканці попросили владу “допомогти вирішити питання з виселенням людей ромської національності”.

Сільрада ухвалила таке рішення.

“Це рішення не має юридичної сили. Де в законодавстві прописано, що сільська рада погоджується думкою громади щодо виселенням ромів? А якщо завтра мер Києва Кличко прийде до когось в квартиру і скаже: “Громада Оболонського району вирішила вас виселити з квартири і взагалі з Києва”, – обурюється Тетяна Безрук, співкоординаторка Групи моніторингу прав національних меншин.

Після того, як у селі відбулися погроми, сільрада ухвалила рішення виселити людей ромської національності з населеного пункту. Фото “Думская”

Експертка каже, що останніми роками в Україні не було сплеску насильницьких злочинів на ґрунті расової та національної нетерпимості.

Проблемними у цьому плані стали 2006, 2007, 2008 роки, коли фіксувалися близько 90 постраждалих, з яких вбито було 4-6 людей.

І тільки наприкінці 2015 року правозахисники зафіксували перше за останні п’ять років убивство на ґрунті расової ненависті.

Правозахисника Максима Буткевича непокоїть, що в справі Лощинівки місцева, районна та обласна влада солідаризуються з погромниками.

“Заяви кількох органів державної влади на Одещині, які солідаризуються із погромниками прямо суперечить і законодавству, й базовим принципам прав людини. Я ще більше стривожений солідаризацією голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Це означає, що самосуд може бути нормальним, якщо він не проти українців”, – вважає правозахисник.

Роми виселяються з села Лощинівка

Нагадаємо, у неділю очільник Одеської ОДА прокоментував вбивство і погром таким чином:

“Я не можу не відгукнутися на трагедію, яка сталася в Ізмаїльському районі, в селі Лощинівка, де маленька дев’ятирічна дівчинка була вбита абсолютним нелюдом, я інакше не можу назвати злочинця, жителем села. Я повністю поділяю обурення всіх жителів Лощинівки. Я туди направив голову УВС. Там реально притон, там масова торгівля наркотиками, якою займаються ці асоціальні елементи”, – сказав Саакашвілі.

Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Аксана Філіпішина у запитах  голові Одеської обласної державної адміністрації та Лощинівському сільському голові вказує на неприпустимість будь-якої дискримінації за ознакою етнічного походження.

Роль ЗМІ

Максим Буткевич також стривожений повідомленнями у ЗМІ. Медіа, за його словами, не навчились розряджати напружену атмосферу.

“Більшість новинних джерел правильно вживали “роми” замість “циган”, але після цього вдавались до “погромницьких коментарів”. Терміни не роблять повідомлення правильним. Його робить сам зміст повідомлення”, – пояснює він.

Голова правління “Без кордонів” Максим Буткевич наполягає, що потрібно розділяти підозрюваного чи злочинця від його етнічності

Експерт пояснює, не можна говорити “місцеві мешканці виступили проти ромської громади”, адже ромська громада також є місцевими мешканцями. Так само, як і не варто протиставляти одну національну громаду іншій національній громаді.

Також не можна використовувати мілітарну лексику, на кшталт, “організувати коридор для виведення представників етнічної громади з території селища, аби упередити акти насильства”.

“Йдеться про родини ромів, які повернулись забрати особисті речі. Але ж це не війна і люди – не вороги”, – резюмує він.

Де вихід?

Експерти одностайні: потрібно дуже ретельно і якісно розслідувати вбивство дівчинки, злочинець має бути притягнутий до відповідальності. Слід дослухатись до скарг мешканців, які твердять, що вже тривалий час представники певної частини місцевого населення чинить правопорушення, а їм це сходить з рук через корупційні механізми.

Водночас вкрай важливо розслідувати акти насильства, які були скоєні протягом “антиромського погрому”, порушення таємниці слідства тощо.

“Або ми будемо знати, що право і справедливість одні для всіх, незалежно від етнічності, або ми продовжимо ділити спільноту за ознакою мови, кольору шкіри”, – каже Максим Буткевич.

“Потурання погромів буде нести негативний сигнал для інших громад в Україні, де проживають ромські меншини”, – акцентує директорка Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження Ольга Жмурко.

Експертка вважає, що в цьому випадку влада має залучити професійних медіаторів між різними сторонами, аби налагодити діалог.

Жмурко також переконана, що держава має вивести питання етновідносин із площини культури в площину захисту прав людини і захисту прав національних меншин.

“При цьому я в жодному разі не нівелюю місцеві традиції, які мають бути збережені у кожній національній громаді. Але якщо говорити саме про питання міжетнічних стосунків, то тут те, чим має опікуватись державний орган. Бажано, який буде підпорядковуватись безпосередньо Кабміну або іншій відповідній, ніж Міністерство культури, державній установі, у яких буде більше важелів і для превентивної роботи і для реагування”, – вважає Ольга Жмурко.

“Нас очікує повноцінна децентралізація, яка в тому числі надасть громаді більше можливостей для волевиявлення на місцевому рівні. Саме тому робота просвіти для наших громадян у нас має бути вкрай необхідною”, – додає вона.

Максим Буткевич також переконаний: зниження напруги між ромами й українцями можливе після якісного процесу інтеграції ромського населення.

Експерт нагадує, що в Україні діє Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року. Однак державні органи, на думку правозахисників, не ефективно її виконують.

“Та система, про яку заговорили у Лощинівці сьогодні, — створення будинку шерифу, виділення одного дільничого на село, створення контактної групи по перемовинам з ромами щодо дотримання правопорядку, мала бути започаткована ще три роки тому, з початку дії Стратегії”, – додає Яна Салахова.

“Я бачив зусилля громадських організацій, а не державних органів допомогти інтегрувати в місцеву спільноту ромів. У мене є дуже гарний приклад з Торецька. Роми зацікавились інтеграцією. Їх треба інтегрувати, якщо вони хочуть. А досвід показує, що вони хочуть, якщо їм дають реальні інструменти”, – переконаний правозахисник.

Джерело - http://life.pravda.com.ua/

Вам також може бути цікаво...