Кожне слово має бути на своєму місці – письменник про матюки

Письменник Андрій Любка не проти використання у сучасній літературі нецензурної лексики.

“Вивчивши кілька мов, я зрозумів, що такого поняття, як нормативна лексика не існує. Кожне слово просто має бути на своєму місці. Це лише в українській провінції можуть запитати: “А чому в ваших віршах є матюки? Невже ви хочете навчити нашу молодь матюкам?” Я завжди на таке відповідаю так: не думаю, що українська молодь вивчила матюки з книжок”, – міркує Любка у інтерв’ю Радіо Свобода.

До критики з цього приводу ставиться з розумінням.

“Ніколи не цікавило, як хто ставиться до цього. Якби я зважав, як хто буде ставитись і що буде думати про мої вірші, я би ніколи їх не писав. Бо в Ужгороді всі хотіли, щоб я писав вірші римовані про красу Карпат. “Вітер віє, Тиса тече, дерева гнуться”. Це горизонт бажань закарпатського читача”, – додає письменник.

РЕКЛАМА:

Вам також може бути цікаво...