Аутизм. Як адаптуватися в суспільстві?

Аутизм або занурення у себе – поширений розлад, коли людина має труднощі у суспільстві, їй важко спілкуватися з іншими людьми. Ці люди потребують особливих умов, але правильний підхід до дітей та дорослих з аутизмом дозволяє їм отримати освіту і соціалізуватися, бути повноправними членами суспільства.

 


Точні причини аутизму досі не встановлені. Сучасні дослідження доводять, що аутизм – це генетичне захворювання. Однак розвиток аутизму відбувається на фоні соціальних чинників, поганого стану екології, впливу медикаментів, тощо. Тож вилікувати аутизм нереально, але можна значно полегшити перебіг захворювання. Отже основні (не генетичні) причини, які можуть сприяти виникненню аутизму: порушення харчування й обміну речовин; потрапляння в організм важких металів, нейротоксинів, схожий вплив можуть мати ліки, які приймають вагітні під час загрози переривання вагітності; біохімічні чинники (неправильний обмін ферментів, тощо); порушення мозкової діяльності; порушення кісткового і загального моторного розвитку; сучасний темп життя: стреси, нервозність, перевтома.
Науковці вважають, що найімовірніше аутизм виникає при поєднанні генетичних факторів і несприятливого зовнішнього впливу (від поганої екології до медикаментів під час вагітності).

Варто зауважити, що стосунки у родині (між членами родини і з дитиною зокрема) не мають впливу на виникнення аутизму.

Також не підтвердженим є міф про зв’язок аутизму і вакцинації.

Аутизм проявляється вже з перших місяців життя немовлятка. Помітити його можна за розвитком мови, поведінки дитини. Однак поставити діагноз може лише кваліфікований лікар – дитячий психіатр. Тож батькам не варто панікувати завчасно, треба пам’ятати, що діти розвиваються по різному. Однак, якщо у батьків є певні підозри, варто перевіритися. Адже раннє втручання медиків, програми розвитку збільшують шанс на кращу адаптацію у суспільстві.

Симптоми аутизму проявляються здебільшого до 3 років. Найчастіше, дитина майже не говорить і поводиться не так, як її однолітки. Бувають випадки, коли дитина таки говорить. Але з часом ці навички втрачаються.

Дітки, хворі на аутизм, під час ігор часто монотонно повторюють одну і ту ж дію. Вони бавляться одні, їм не цікаві ігри з однолітками чи дорослими. Батькам варто звернути увагу на типові похитування, надмірну любов до гойдалок, особливу увагу до кількох предметів.

Малюки, які страждають розладом аутизму, не відкликаються на своє ім’я. З ними важко або неможливо встановити зоровий контакт. Вони часто мало жестикулюють, люблять приймати певні пози та фіксувати один вираз обличчя.

Статистика хворих на аутизм сильно змінювалася разом з дослідженнями захворювання. Загальна статистика говорить про 1 хвору дитина на 1 000. Однак, ці дані можуть змінюватися у великих межах. Зауважимо, хлопчики страждають на аутизм у 3-4 рази частіше за дівчаток.

Існує підвищений ризик захворюваності, якщо один із батьків сам страждає від аутизму чи були хворі у родині. Якщо перша дитина у пари хворіє на аутизм, то є ризик, що й друга дитина теж матиме відповідні розлади. Однак, це лише ризики, але аж ніяк не обов’язкова умова.

В Україні серед методів лікування переважає медикаментозний. Однак, часто цього не достатньо. Для ефективного лікування дітей з аутизмом потрібен комплексний підхід. З дитиною і батьками мають працювати лікарі, психологи, психотерапевти та логопеди. Також є велика кількість альтернативних методик. Проте наукових підтверджень їхньої ефективності немає.

Чим раніше хвороба виявлена, тим краще. Для цього батькам немовлят варто не пропускати планові огляди в педіатра і спеціалістів, звертати уваги на поведінку малюка.

Якщо аутизм таки виявлено, не варто впадати у паніку. З таким діагнозом можливе повноцінне, щасливе життя – за умови правильного підходу до дитини, інклюзивної освіти, втручання лікарів. Правильний підхід у ранньому віці до дітей з виявленими проблемами дозволяє їх повертати у коло однолітків для подальшої соціалізації і навчання.

Аутизм часто пов’язаний з певними відставаннями у розумових здібностях. Однак ця статистика не є стовідсотковою. Крім того, люди з аутизмом бувають часто дуже обдарованими і навіть геніальними в одній сфері діяльності. Вони повністю концентруються на ній і ігнорують діяльність поза їхнім колом інтересів.
Поважайте і любіть людей з аутизмом. Вони особливі і потребують особливого підходу, але це не робить їх гіршими.

 

Джерело.

Вам також може бути цікаво...