Доба критики: в Євросоюзі змінюють ставлення до України

Жорстка критика з боку Євросоюзу повернулася до України.

За останні тижні представництво ЄС випустило низку критичних заяв, однак у четвер 15 червня ми почули те, що давно не лунало від європейських дипломатів.

Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що Верховна рада фактично блокує необхідні країні реформи. За словами посла, в українському парламенті забагато людей, які захищають власні інтереси і блокують процес реформ.

Більше того, він звинуватив “голову комітету Верховної ради” в антиєвропейському лобізмі.

“Коли ми намагаємося перевірити гармонізацію українського законодавства з ЄС, ми розуміємо, що в профільних міністерствах законопроекти вже створені, вони зареєстровані в Раді, але голова комітету Ради вирішив не просуватися вперед через наявність власних інтересів, і він не хоче сприяти реформам”, – сказав Мінгареллі.

Перше питання – кого саме з голів парламентських комітетів мав на увазі дипломат. У представництві ЄС наголошують, що це “збірний образ”, а не конкретна людина.

Дійсно, далеко не один голова комітетів ВР відзначився блокуванням реформ, у тому числі – прописаних в Угоді про асоціацію. Першими приходять на думку Ольга Богомолець (БПП, голова комітету з питань охорони здоров’я) – одна з основних противників медичної реформи, а також Віктор Галасюк (РПЛ, голова комітету з питань промислової політики та підприємництва) – один із ключових лобістів продовження дії збільшених експортних мит на металобрухт, які є прямим порушенням Угоди з боку України.

І навіть якщо уявити, що йдеться не про них, а про когось іншого, проблема не зменшується. Жоден комітет у ВР не очолюють представники Опоблоку – всюди на чолі стоять нібито “проєвропейські” політики.

Проблему блокування євроінтеграційних законопроектів у Раді визнають і в уряді.

ЄвроПравда вже порушувала цю тему, висвітлюючи результати виконання Угоди про асоціацію за результатами 2016 року. Зі 126 директив, які ми мали імплементувати в українське законодавство у 2016 році, імплементовано лише 36, з них 23 – повністю, визнає віце-прем’єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Насправді блокування євроінтеграційних проектів у поточному скликанні ВР розпочалося у перші місяці після її обрання, та до останнього часу в Брюсселі намагалися не лише підкреслювати здобутки, але й трохи приховувати проблеми.

Наочна ілюстрація – минулорічний звіт Єврокомісії про виконання асоціації, де Брюссель сипав компліменти на адресу Києва.

Отже, наразі маємо важливу зміну: в ЄС почали вголос заявляти також про проблеми.

Досі неодноразово доводилося чути, у тому числі від європейських співрозмовників, що поки що ЄС свідомо утримувався від критики української влади. Частково це пояснювалася розгубленістю самого Брюсселя, який розумів свою “провину” в затягуванні надання Україні безвізу та ратифікації Угоди про асоціацію.

Ще одним яскравим прикладом цієї політики стало надання другого пакету макрофінансової допомоги ЄС без виконання Україною необхідних критеріїв. Адже їх виконання (насамперед – скасування мораторію на експорт необробленої деревини) могло спровокувати політичну кризу в Україні.

До речі, подібна інформаційна політика наразі притаманна й певним міжнародним організаціям. Деякі з них мають рекомендації від центру поки утриматися від гострої критики уряду.

Те, що посол ЄС починає відступати від цих рекомендацій, як мінімум, означає, що рівень незадоволення українськими порушеннями в ЄС нині дуже значний.

А ще – що критика з боку ЄС вже незабаром, після саміту, може стати ще гострішою.

Чи означає це початок так званої “втоми від України”?

Швидше за все, ні. Адже попри численні проблеми, в ЄС бачать реальні успіхи реформування. Однак не може не турбувати, що ці реформи проходять все важче й важче. Натомість все частіше Україна йде на порушення угод з ЄС.

Заява Хюга Мінгареллі вказує на ще одну, внутрішньоукраїнську проблему.

Відсутність де-факто коаліції змушує залучати до голосування “незалежні” депутатські групи, розплачуватися з якими уряду доводиться закриванням очей на численні лобістські ініціативи. Не випадково минулого тижня, коли Рада голосувала продовження мит на металобрухт, в Мінекономрозвитку навіть не направили на засідання свого представника, заплющивши очі на явне порушення. Детальніше про дану проблему – в статті ЄП “Квоти гинуть за метал: між Києвом та Брюсселем назріває гучний скандал”.

По суті, уряд погодився бути “співавтором” найгостріших порушень у відносинах України та ЄС.

Часом йдеться про свідому бездіяльність Кабміну там, де він міг і мав зупинити проблему. Часом – про відкриту підтримку антиєвропейських ініціатив під впливом лобістів з коаліції.

Історія з металобрухтом стала прикладом того, як відбувається останнє. В п’ятницю Мінекономіки оголосило, що рекомендуватиме президенту підписати нові мита на брухт, які порушують Угоду про асоціацію з ЄС. Хоча в розмовах із ЄС урядовці зізнаються – вони свідомі того, що цей закон є порушенням угоди.

Навряд чи розбіжності між Києвом та Брюсселем обмежаться питанням металобрухту.

Нездатність контролювати голосування у Раді обіцяє стати ще більшою проблемою вже у найближчі місяці. Можливо, саме тому ЄС вирішив діяти на випередження – розуміючи, що вже до осені ця проблема може стати набагато гострішою.

І вже тоді “втома від України” може виявитися реальністю.

Джерело.

Вам також може бути цікаво...