Інтеграція замість членства. ЄС визначився з рівнем енергетичної співпраці з Україною

Україна та Європейська комісія оновлюють стратегічні задачі у співпраці у галузі енергетики та пов’язаних сферах. Через майже 11 років після підписання першого і єдиного подібного документа Україна та Європейська комісія підписали новий Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики.

Зважаючи на нові обставини, роль цих домовленостей може значно зрости, а з ними – і місце реформування енергетики у порядку денному українського уряду та Верховної ради.

88aa25d-625

Чому і навіщо?

У вівторок 23 листопада президент Порошенко дав доручення міністрові енергетики Ігорю Насалику підписати від імені України Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії.

Цей документ покликаний оновити домовленості сторін, зафіксовані у далекому 2005 році президентом Віктором Ющенком.

Робота над оновленим Меморандумом розпочалась минулого року, коли в червні 2015 Міністерство енергетики направило листа до посла ЄС Яна Томбінського з пропозицією “перезавантажити систему двостороннього співробітництва”, враховуючи всі нові зобов’язання України (зокрема, членство в Енергетичному Співтоваристві), а також нові виклики, що виникли за останні десять років.

Після згоди європейської сторони, розпочався процес переговорів, до яких – треба віддати належне – було долучено різних стейкхолдерів, у тому числі представників громадських організацій та бізнесу.

Попри декларативний характер документа, він формує рамки для співпраці між українською та європейською сторонами в енергетичному секторі і позначає взаємні очікування кожної зі сторін.

Позиції Меморандуму будуть враховуватись органами ЄС у визначенні пріоритетів для технічної та фінансової допомоги України, розробці “маячків” для українських реформ.

Як і з попереднім документом, передбачається, що щороку буде обговорюватись хід реалізації Меморандуму, на рівні міністрів і формуватимуться річні робочі плани.

Строк дії документа – десять років, з правом перегляду через п’ять років.

Більше солідарності та екології

Незмінним залишився статус документа – меморандум не покладає на сторони жодних юридично обов’язкових зобов’язань.

Втім, такий характер дозволяє сторонам ще більше, ніж минулого разу, фіксувати взаємні побажання та очікування, розкривати потенціал співробітництва і меншою мірою обмежуватися жорстким прагматизмом міжнародних угод.

Серед головних новацій – значно розширена сфера узгодження дій.

В 2005 році співпраця України та ЄС, якщо виходити з меморандуму, була побудована переважно навколо трьох тем – ядерної безпеки, транзиту газу і нафти, інтеграції енергоринків.

Нині – рівень незрівнянно вищий.

Тепер серед пріоритетів також – науково-технічна співпраця, підвищення енергоефективності, декарбонізація економіки України.

Цей наголос відповідає настроям загальноєвропейської політики, спрямованій на зниження викидів, скорочення споживання енергії та розвиток нових технологій.

Крім цього, знаковим розділом є “Енергетична безпека, солідарність та довіра”. Безсумнівно, це може свідчити про перехід відносин Україна–ЄС у сфері енергетики на якісно новий рівень, за умов політичній волі обох сторін.

Такі базові для ЄС принципи, як “солідарність” і “довіра”, у попередньому меморандумі навіть не згадувались у контексті співпраці України та ЄС.

Найкращим втіленням такої політичної волі могло б стати членство України в Енергетичному Союзі, однак, схоже, що до цього ЄС і досі не готовий.

Попри те, що Меморандум визначає, що метою співпраці обох сторін є повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС, Енергетичний Союз згадується в контексті “спільної реалізації принципів”, але не можливого формату членства в ньому.

Значна увага у Меморандумі приділяється екологічним питанням та підвищенню енергетичної ефективності в Україні. ЄС обіцяє сприяти впровадженню в Україні елементів низьковуглецевої енергетики та економіки. Натомість

від України очікується перехід на високі стандарти екологічної звітності, оцінки впливу на довкілля та керування екологічними ризиками, прийняті в Європі.

Це знову повертає на порядок денний питання двох законів, які були нещодавно ветовані – “Про оцінку впливу на довкілля” та про стратегічну екологічну оцінку проектів державного планування, – зокрема, необхідність їх якнайшвидшого доопрацювання та переголосування в парламенті.

Сторони домовляються про всебічну підтримку планованого Фонду з енергоефективності, причому особливо обумовлюється покращення енергетичних характеристик публічних будівель. Законопроект про енергоефективність у будівлях саме зараз є предметом розгляду і дискусій в парламенті.

Окреме місце у документі займає гарантування безпеки у сфері ядерної енергетики.

Разом із вітанням долучення України до наукових програм Євратому на 2014-2018 роки, сторони підтверджують намір тісно співпрацювати у галузі безпеки та прозорості в сфері ядерної енергетики, диверсифікації джерел постачання ядерного палива.

Також зафіксована практика “партнерських перевірок” атомних об’єктів України з боку представників ЄС.

Обережне “так” взаємній інтеграції

Документ суттєво більше, ніж у попередній версії, звертає увагу на покращення сполучення між сторонами для взаємних перетоків енергії та усунення регуляторних бар’єрів.

Знову ж таки, за умов політичної волі обох сторін, це дає можливість України в майбутньому претендувати на допомогу ЄС у розбудові газових інтерконнекторів, що для нас зараз надзвичайно актуально, а також у реальній синхронізації функціонування Об’єднаної енергетичної системи України та енергосистеми країн Центральної Європи.

ЄС також визнає важливість України як транзитної держави, у документі знову зафіксована обіцянка реалізувати спільну декларацію від 2009 року щодо модернізації української газотранспортної системи.

Нинішній Меморандум фіксує можливість створення в Україні газового хабу.

Для цього оператор газотранспортної системи мусить укласти низку угод про сполучення з газотранспортними системами сусідніх держав-членів ЄС, що важливо для реальної інтеграції ринків. Однак у цій частині зобов’язання сторін описані доволі обережно.

Документ особливо звертає увагу на те, що для інтеграції енергетичних ринків Україні необхідно адаптувати своє законодавство до європейського – ще одне нагадування українському парламенту в контексті ухвалення закону про ринок електричної енергії, який прийнятий в першому читання, але навколо якого вирує багато політичних пристрастей.

І нарешті, ЄС обіцяє також належну співпрацю між українським та європейськими регуляторами, що може допомогти в якісному запровадженні нещодавно підписаного президентом закону про НКРЕКП. Це, зокрема, і обмін досвідом в створенні справді незалежного органу регулювання, оперативний обмін інформацією, і долучення до загальноєвропейських обговорень на рівні регуляторів.

Всі ці аргументи доводять: підписання Меморандуму про взаєморозуміння з ЄС у сфері енергетики дійсно є важливою подією.

Частково компенсуючи відсутність оновленої енергетичної стратегії України, частково вказуючи на пріоритетні напрямки структурних реформ в українській енергетиці, частково ставлячи і перед Україною, і перед ЄС конкретний порядок денний співпраці, Меморандум може стати важливим дороговказом для розвитку.

Але як швидко йтиме наша держава цією дорогою реформування, залежить лише від нас самих.

Джерело.

Вам також може бути цікаво...