Про чесність, піар та дипломатичну етику – відповідь на звинувачення Олени Трегуб

В суботу неабиякого розголосу набрала публікація на “Українській правді” блогу Олени Тегуб, директора Департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, зі звинуваченнями на адресу української дипломатії та, зокрема, співробітників місії України при ЄС та Місії при НАТО.

548a989-625

Олена Трегуб, серед іншого, заявила, що прибула до Брюсселя для участі у засіданні, важливому для розподілу багатомільйонної допомоги в Україні, однак з вини українських дипломатів стала жертвою крадіжки, а згодом – не відчула очікуваної допомоги дипломатів.

Виходячи з принципу рівності протилежних точок зору, публікуємо офіційну відповідь  Постійного представництва України при ЄС, в якій ті стверджують, що частина інформації у скандальному блозі була перекрученою, або поданою тенденційно.

Необхідно додати, що представництво України при НАТО також оприлюднило свою реакцію на звинувачення представниці МЕРТ. Джерела ЄП твердять, что людина, яку авторка блогу прийняла за українського дипломата, насправді була представницею альянсу і, відповідно, вона не мала оперативного зв’язку з димпісіями України у Брюсселі.

* * * * *

У зв’язку з публікацією блогу пані Олени Трегуб ”Моя компанія” у виданні “Українська правда.Блоги” вважаємо за необхідне повідомити таке:

По-перше, Трегуб НЕ ОФОРМЛЮВАЛА ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА СВОЄ ВІДРЯДЖЕННЯ ЧЕРЕЗ МЗС, як того вимагає існуючий порядок координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин, а відтак  не мала повноважень виступати чи оголошувати позицію української сторони під час заходу.

Представництво Україи при ЄС дійсно отримало звернення на бланку Мінекономрозвитку, підписане самою Оленою Трегуб, з проханням, по можливості, “надати сприяння у зустрічі та трансфері представників Мінекономрозвитку”. Натомість таке звернення мало б надійти до Представництва з МЗС після погодження відповідного технічного завдання. У зв’язку з відсутністю останнього, такого листа МЗС не готувало.

Саме цей лист мав бути формальною підставою для направлення в аеропорт службового автомобіля.

Незважаючи на вищевикладене, Представництвом було прийнято рішення надати сприяння і направити зустрічаючого дипломата (на приватному автомобілі) в аеропорт. Варто зазначити, що Мінекономрозвитку повідомило про прибуття та відбуття делегації з двох осіб різними рейсами, що вимагало чотири поїздки автомобіля в аеропорт.

Представництво має у розпорядженні офіційне запрошення учасників від Європейської комісії, в якому зазначено, що фінансування відрядження делегації МЕРТ здійснювалося повністю за рахунок цієї євроінституції, що включало квитки, добові, оплату готелю та транспортних витрат.

Через форс-мажорні обставини (масштабний страйк військовослужбовців) машину зустрічаючого дипломата було заблоковано в тунелі, через що він не зміг вчасно дістатися аеропорту.

О 14:00, коли інша машина, яку відправили на заміну, приїхала в аеропорт, пані Трегуб біля виходу не було, її телефон не відповідав. (примітка ЄП – за даними Flightradar24, літак Трегуб приземлився о 13:06; руління, вихід пасажира та прохід контролю суто технічно забирає не менше 15-20 хвилин, зазвичай – ще довше)

Дипломати Представництва усіма доступними способами (телефон, Viber, через готель, через іншого члена делегації) намагалися зв’язатися з Оленою Трегуб, але вона не виходила на зв’язок.

Близько 17:00 Представницво отримало дзвінок з відділення поліції Брюссельського аеропорту, де повідомили, що Трегуб знаходиться там “після пограбування”.

Коли дипломати прибули в аеропорт, представник МЕРТ розповіла, що вирішила не чекати зустрічаючих, які запізнювалися, а їхати до готелю громадським транспортом. Проїхавши декілька зупинок, Трегуб, за її власними словами, зрозуміла, що, ймовірніше за все, забула сумку з особистими речами, ноутбуком і телефоном на зупинці.

Відповідно, факту пограбування (юридичний термін, який передбачає, що “грабіжник не приховує свого наміру протиправно вилучити майно в потерпілого, при цьому ігнорує волю потерпілого чи третіх осіб”) поліцією не зафіксовано.

Варто підкреслити, що дипломат Представництва, розуміючи ситуацію, в якій опинилася пані Трегуб, позичив їй необхідну на перший час суму готівки.

Також в її блозі нічого не йдеться про процедуру оформлення посвідчення особи на повернення в України – очевидно, саме тому, що підлеглі пані Трегуб та дипломати Представництва України при ЄС збирали необхідні документи та друкували фотокартки за неї власним коштом.

Не відповідає дійсності і твердження щодо передбачення виступу О.Трегуб одразу в 4 панелях конференції – виступ був передбачений лише в останній панелі.

Наступного дня, 16 листопада, спізнившись на захід, замість того, щоб брати участь в “активному обговоренні результатів прикордонної співпраці”, пані Трегуб вирішила, що першочерговою і найважливішою справою є публікація фотографії зали засідань і вражень від системи безпеки приміщення Єврокомісії у Фейсбук.

Слід зауважити, що представниця української делегації, на відміну від інших делегацій, у т.ч. російської, жодного разу не взяла слова під час конференції.

До речі, про збільшення фінансування в рамках програм прикордонного співробітництва – проекти за програмами 2007-2013 років вже завершуються, а перший конкурс на нові оголошений лише у вересні цього року. Про яке збільшення фінансування може йти мова?

А от зрив участі України у цих програмах через затримку з підписанням Мінекономрозвитку угод про фінансування, яке має відбутись до кінця ц.р., – загроза цілком реальна.

Ну і наостанок, з огляду на плачевну ситуацію з виконанням низки проектів в рамках прикордонного співробітництва, яка загрожує втратою близько 30 мільйонів євро, Європейська Комісія має намір направити в Україну місію для проведення аудиту. Питання належної координації міжнародної технічної допомоги, за яку відповідає саме Департамент, очолюваний пані Трегуб, залишається відкритим…

У зв’язку з вищенаведеним постають наступні питання:

Чому, прибувши в аеропорт і розуміючи, що з якихось причин машина зустрічаючого ще не під’їхала, пані Трегуб не здійснила жодної спроби подзвонити до Представництва України при ЄС або до Посольства України в Бельгії (телефон і адреса якого приходять кожному абоненту в смсці в роумінгу)?

Чому, маючи в пошті мобільний номер і дані зустрічаючого дипломата, вона не скористалася безкоштовним вай-фаєм аеропорту, щоб подивитися контакти ?

Чому, перебуваючи декілька годин у відділенні поліції (де був Інтернет і телефони), пані Трегуб не здійснила жодної спроби повідомити про своє місцезнаходження Представництво України або Київ?

Чому пані Трегуб має переконання, що посада держслужбовця з України дає їй переваги у розслідуванні поліцією її ситуації? Місцеві правоохоронні органи виходять з того, що всі мають право на рівний захист, як прості туристи, так і чиновники. (ред. – в блозі Олена Трегуб стверджувала, що зникнення ноутбук не розслідувалося поліцією через те, що поліція не повірила у її офіційний статус)

Варто зазначити, що місцева поліція дійсно не розглядає крадіжки у фізичних осіб чи з квартир як важкий злочин і зазвичай обмежується лише фіксацією таких випадків, з чим на власному досвіді неодноразово стикалися українські дипломати в Брюсселі.

Представництво України при ЄС ще раз приносить вибачення пані Трегуб за те, що дипломат не зміг через об’єктивні непереборні обставини вчасно дістатися до аеропорту та її зустріти. Разом з тим, вважаємо, що навіть у цій ситуації від директора департаменту МЕРТ можна було б очікувати дотримання етики державного службовця, замість поширення емоційних та неоднозначних текстів через ЗМІ, з претензіями до “своєї компанії” – держави Україна.

Джерело - http://www.eurointegration.com.ua/

Вам також може бути цікаво...