Індійська вакцина АКДП ефективніша за аналоги, — головний медик Полтавщини

Департамент охорони здоров’я Полтавщини стверджує, що індійська вакцина виробляє стійкіший імунітет, ніж інші наявні аналоги

9 листопада «Полтавщина» опублікувала матеріал про реакцію дітей та дорослих на щеплення індійською вакциною, яку близько двох місяців тому завезли до України. Після щеплення лікарі госпіталізували 10 дітей, а, як мінімум, один дорослий отримав «букет» ускладнень.

dtp-vaccine-serum

За тиждень після публікації Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА пояснив, що дітей госпіталізували з перестороги, однак їх головний педіатр Світлана Писаренко за три дні не змогла відповісти на наші додаткові питання стосовно різниці між різними аналогами вакцини АКДП тощо.

Сьогодні ми отримали лист із підписом директора Департамент охорони здоров’я області Віктора Лисака, у якому надано відповіді на запитання, поставлені в статті.

1. Якщо вакцини інших виробників викликають значно менше реакцій, чи варто батькам намагатися купити їх, або краще прищепитися індійською?

Для вакцинації проти дифтерії, кашлюку та правцю використовують як вакцини з цільноклітинним кашлюковим компонентом (АКДП), так і з ацелюлярним кашлюковим компонентом (АаКДП). Вакцини АаКДП — це «Пентаксим», «Інфанрікс», «Інфанрікс гекса».

В аптечній мережі вакцини «Інфанрікс», «Інфанрікс гекса» на даний час відсутні.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на сьогодні взагалі розглядається питання переходу на щеплення лише вакцинами з цільноклітинним кашлюковим компонентом, оскільки вони є більш імуногенні, тобто виробляється значно стійкий та більший імунітет.

Полтавська область 11.11.2016 р. отримала шляхом перерозподілу невелику кількість вакцини «Пентаксим» з Луганської області. Вона буде розподілена на лікувально-профілактичні заклади області для щеплення дітей 2-х та 4-х місячного віку (за календарем вакцинації) та для дітей, які мають протипоказання для вакцинації цільноклітинною вакциною (судоми в анамнезі).

Тому, вакцинуватись на сьогодні необхідно тим, що є в наявності.

2. Чому деякі педіатри відмовляють прищеплювати індійською вакциною АКДП?

Серед медичних працівників, на жаль, також існує питання недостатності знань з імунізації. Департамент охорони здоров’я намагається підвищити цей рівень шляхом проведення семінарів та тренінгів. На сьогодні серед лікувально-профілактичних закладів області розповсюджені примірники довідника для батьків «Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію», що люб’язно надано ГО «Батьки за вакцинацію». Електронну версію довідника можна знайти за посиланням.

3. Чому лікарі швидкої допомоги «йшли на повідку» у батьків та госпіталізували дітей із перестороги?

На першому тижні після початку вакцинації АКДП дійсно відбулися комунікаційні упущення з боку медичних працівників, які не попередили батьків про можливі післявакцинальні реакції. Як уже пояснювалось, це пов’язано з тим, що протягом 10 років в Україні застосовувались лише вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом. Як медичні працівники, так і батьки «забули» про можливість появи післявакцинальних реакцій.

При зверненні за екстреною медичною допомогою із скаргами на високу температуру тіла медичні працівники зазвичай госпіталізують дітей 1-го року життя.

Після надання роз’яснень лікувально-профілактичним закладам області, лікарі почали призначати нестероїдні протизапальні засоби (парацетамол, ібупрофен) протягом першої доби після ін’єкції у віковому дозуванні, що зменшило симптоматику післявакцинальних реакцій.

Профілактика завжди краще, ніж хвороба. Захворювання на дифтерію викликає міокардит (запалення серцевого м’язу), у дітей раннього віку — летальні випадки через неможливість дихання (круп). Ускладненням кашлюку у малюків є пневмонії, ушкодження головного мозку та також зупинка дихання. Правець призводить до сильних судом всього тіла. Летальність при захворюванні на правець сягає 50%.

Передає - http://poltava.to/

Вам також може бути цікаво...